Коли заходив сьогодні на продовольчий ринок, то хлопця, який останнім часом при вході вимірював температуру, на звичному місці не побачив. Отже, заходити на територію безперешкодно міг, як мовиться, "і кривий, і сліпий". Та й на самому ринку число тих, хто вважав носіння маски зайвою формальністю і навіть анахронізмом, було величеньким.
Можливо, я упустив і не зауважив якийсь черговий етап послаблення карантину? А можливо, після карантинних обмежень ми вступили в благословенну пору літнього благополуччя? Отож - всі на пікніки з шашликами! Треба ж бо отримати моральну компенсацію за пережиту наругу над власними звичками і уподобаннями. Але ж он щодня сайти і телебачення повідомляють про те, що підступний і досі незбагненний SARS-2 підносить людям нові неприємні сюрпризи; що закінчення " грипозної" пори й настання справжнього літа на нього не впливає; після зниження захворюваності настає її різкий стрибок; закривається на карантин дитсадок; виявлено захворювання у цілої групи медиків... От і фахівець-інфекціоніст з місцевого вишу інформує, що "з послабленням карантину захворюваність однозначно зростає, бо всі послаблені протиепідемічні заходи неминуче призводять до реактивації джерела збудника. Таких джерел є чимало... Відкрилися магазини, запрацював транспорт. Кафе, ресторани майже всі заповнені, епідемічних заходів у них часто не дотримуються...". За таких умов різке погіршення ситуації з COVID-19 не видається плодом чиєїсь хворої фантазії чи поганим сном. Але тоді вже всю оту випущену на волю отару (нехай пробачать за таке порівняння, але точнішого не знаходжу) дуже важко, щоб не сказати - неможливо буде загнати назад у жорсткі карантинні рамки. Це не завжди вдається і в державах з розвиненою демократією і дієвою правовою системою - що вже казати про територію, де багато хто "сам собі пан". Ох і розвелося ж цих "панів"...
На наше щастя, таких апокаліптичних картин, як в італійському Бергамо чи Нью-Йорку, в нас досі не було - далися взнаки чи то певна фора в часі, що дала змогу вжити певних заходів, чи вакцинація ще радянської пори, чи... просто змилостивилася над нами доля. Але це не підстава дражнити її. Труни з тілами померлих однаково гнітюче діють на психіку і в ренесансно-романтичній Італії, і в безжурно-карнавальній Бразилії, і в калиново-зажуреній Україні. Навряд чи варто збільшувати їхнє число легковажністю і дурнуватою безтурботністю...
Ігор Дуда
