Ідентифікувати себе як симпатика змій міг хіба що культовий американський кіногерой Джон Рембо, який у 4 фільмі про нього знаходив деяку спокійну радість в усамітненні в нетрях Таїланду і полюванні на усіляких повзучих і отруйних істот, якими кишать тамтешн інетрі . Але це - своєрідний ексцес, адже переважна більшість людей воліють триматися якнайдалі від всього отого гаддя. Ну, хіба що, задля екзотики, можна іноді подивитися у  серпентарії, як воно неквапливо (чи похапцем?) пожирає якогось бідолашного гризуна.

Про змій згадав невипадково - нині ряд китайських вчених, в перервах між звинуваченням у занесенні вірусу COVID-19 клятих янкі, також висловлюють припущення, що коронавірусом людина цілком могла заразитися від змії. Більше того, висновки дослідників з Пекіна і з того самого Уханя, звідки подався гуляти світом коронавіврус, дають підстави вважати, що змія є найбільш ймовірним носієм інфекції.

У своїх висновках вчені намагалися не бути голослівними: вони порівняли генетичний код вірусу і генетичний код значної кількості тварин. На думку дослідників, найближчими за генетичним кодом до вірусу виявилися два види змій: південнокитайський смугастий крайт і китайська кобра. Для довершення зловісного образу обох "головних підозрюваних": вони ще й дуже отруйні. Попри цю приємну властивість, в Китаї змій та інших тварин нерідко вживають в їжу. Так, дослідження Інституту зоології Китайської академії наук виявило, що понад 60% населення на південному заході країни щонайменше 1 раз за останні два роки їли м'ясо диких тварин.

Разом з тим, чимало китайських вчених піддають сумніву версію передачі вірусу від змії, мотивуючи це тим, що раніше всі подібні віруси передавалися людині від ссавців, наприклад від верблюдів, як це було у випадку з Близькосхідним респіраторним синдромом  (MERS). От і добре - якось тепліше й спокійніше стає на душі, коли дізнаєшся, що причиною твого нездужання є мирний на вигляд "корабель пустелі", який ліниво жує саксаул, піщану акацію, чи колючку свого ж імені, а не холодна і слизька істота з немигаючим поглядом.

Крім питання, звідки ота зараза взялася, людей також цікавить, коли на неї знайдеться управа, тобто коли фахівці створять ефективні ліки чи вакцину. Щиро кажучи, коли чуєш нині, що COVID-19 може правити балом на планеті мінімум два роки, і що він має паскудну властивість повертатися знову за відомим принципом "ти його в двері - він у вікно", і що достатнього імунітету від нього людський організм не виробляє, та ще й увечері наслухаєшся похмурих пророцтв новоявленої "віщунки Кассандри" нашого телебачення Андрія Пальчевського, то інстинктивно прагнеш почути чи прочитати щось підбадьорливе, а не заупокійно-песимістичне. Он професор і провідний вакцинолог Оксфордського університету Сара Гілберт заявила, що вакцина від COVID-19 може бути створена вже у вересні.  "Це не просто здогадка, щонеділі в нас з'являється дедалі більше даних. Я б сказала, що ймовірність успіху складає 80%, але це - моя особиста думка", - зазначила пані професорка.

Що ж, як мовиться, вустами Mrs. Gilbert - та й мед би пити...

Ігор Дуда