Україна - Ісландія - 2:1
Футбол - для тих, хто спостерігає за грою на стадіоні чи біля екрана телевізора - є видовищем. А отже - розвагою, відпочинком. А який найкращий відпочинок? Фахівці стверджують, що оптимальним для людини є не лінькувате байдикування, а зміна видів діяльності. Може, й так, але в наших нинішніх умовах це набуває дещо викривленого вигляду: після нервової напруги, пов'язаної з воєнним станом, звуків повітряної тривоги і не надто бадьорих новин на сайтах, вмощуєшся в крісло перед телевізором начебто для того, щоб переключитися на щось більш приємне, а натомість отримуєш додаткову дозу отої самої напруги - лише з іншого джерела.
Практично всі, хто вів мову про попередню гру з боснійцями, відзначали, що збірній Україні в ньому відверто пощастило, і що вона "прокинулася" лише в останні 10 хв. матчу, коли вже відчутно запахло поразкою...
Перед матчем з ісландцями фахівці прогнозували важкий його перебіг для наших футболістів, однак всі без винятку (Й.Сабо, М.Маркевич, Є.Левченко, В.Ващук, А.Мілевський та ін.) пророкували перемогу збірної України з невеликою перевагою: 1:0, 2:1. максимум - 2:0.
При цьому, на думку тих же експертів (напевно, таки не "диванних"), гра проти ісландців для збірної України мала б скластися трохи навіть простіше, ніж матч проти збірної БіГ. Пояснювалося це тим, що "вікінги" навряд чи вдадуться до закритої та оборонної манери гри, а намагатимуться грати у відкритий та атакуючий футбол. Від цього нашій команді мало б дихатися легше...
Шкода, що ісландські футболісти не знають української мови - дивись, якби прочитали ці "прикидки", то, може, не дуже впиралися б і діяли за принципом "Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно". Але ж вони, кляті, вирішили таки впиратися. Більше того - зробили все для того, щоб звільнити адміністраторів збірної України від турбот влаштування команди в червні у німецьких готелях та інших супутніх клопотів.
Гру наші розпочали значно жвавіше, ніж 5 днями раніше в боснійській Зениці. Вже на самому початку Мудрик різко прорвався флангом і прострілив у центр, але Яремчук надто довго розвертався і обробляв м'яч, і ісландці ліквідували потенційну загрозу.
На 14 хв. у зручній позиції опинився Миколенко, але пробив невдало. Здавалося, наші міцно "осідлали" гру і результативний удар - лише питання часу. Аж тут раптом - наче грім серед ясного неба. На 30 хв. Гудмундссон крутився, крутився з м'ячем, посадив на "п'яту точку" Маліновського, скористався тим, що Бражко лише імітував боротьбу проти нього - і невідпорно пробив . Жестикуляція Луніна після цього свідчила, що він не в захопленні від того, як наші польові гравці діяли в цьому епізоді. Все вийшло "до тупості" просто: атака по центру - і гол. Не зовсім логічний, такий, що не диктувався попереднім ходом гри, але - невблаганно зафіксований на табло. Відразу ж, як це буває в таких випадках, почали впадати в очі огріхи гри збірної України. Зокрема, Циганкова, за яким так побивалися всі ще в попередньому матчі й повернення якого також всі бажали, практично не було видно. Мудрик знову подеколи поривався обвести двох-трьох гравців суперника і втрачав м'яч. Судаков хоч і намагався звично тримати нитки управління грою в своїх руках, не знаходив правильного рішення у найбільш потрібний момент. Та й вираз обличчя Сергія Реброва на тренерській лаві особливого оптимізму не додавав. І бажання в наших було, і активність ніби виявляли, але моментів - по-справжньому загрозливих для воріт ісландців - у першій половині не було. Натомість дали забагато волі майстровитому гравцеві суперників - і отримали....
З початку другої половини наші почали методично тиснути на ворота ісландців. Але ходи українців не були надто несподіваними для суперників, та й браку в передачах вистачало. Дивитися, як наші "замкнули" ісландців біля їхнього карного майданчика, було приємно, але ця приємність була чимось схожою на... платонічне кохання: ніби й гріє трохи душу, але ж не рівня справжній пристрасті... Так тривало до 54 хв., коли після проведеної збірною України зустрічної атаки м'яч потрапив до Циганкова і хавбек "Жирони" з трохи потемнілою (підфарбованою?) шевелюрою зіграв у стилі Робена, Ярмоленка і тепер вже цілком авторитетного в Європі Циганкова: змістився в центр і вдарив точно в кут. Наші, бажаючи дотиснути суперників, не збиралися зменшувати оберти. На 65 хв. Зінченко вивів на хорошу позицію Яремчука, однак м'яч після удару Романа влучив у бічну сітку. Українці буквально висіли на воротах ісландців; посилив гру команди Зінченко, який вийшов на заміну, але до певного часу це був саме той випадок, коли один з головних законів діалектики не бажав справджуватися, і кількість ніяк не переростала в якість. В проміжку між цією безперервною зливою атак підопічних С.Реброва спромоглися огризнутися ісландці: на 77 хв. Лунін перевів м'яч на кутовий після небезпечного удару котрогось із "ссонів".
Врешті-решт, справедливість таки торжествувала: на 84 хв. триходівка Циганков - Судаков - Мудрик завершилася ідеально точним ударом Михайла - 2:1. Ще один вияв справедливості полягав у тому, що останній гвіздок у труну надій вікінгів на Євро-2024 забив той, хто, напевно, найбільше в цьому матчі заслуговував це зробити. Мудрик своїми ривками, постійною націленістю на ворота, здавалося, просто затероризував захист ісландців, і впоратися з ним вікінги так і не змогли.
Зате змогла впоратися з підступами футбольної долі збірна України, яка спочатку гідно виступила у "групі смерті" (напевно, ніхто не хотів би бачити своїми суперниками італійців та англійців - чемпіонів і віце-чемпіонів Євро-2020). Потім змогла переламати хід матчу в Боснії, який складався дуже важко. І - поставила переможну крапку в польському Вроцлаві. На радість армії своїх прихильників, в тому числі й армії, що бореться нині за Україну. І - на зло і зубний скрегіт ізольованим від решти футбольного світу, наче в холерному чи тифозному бараці, московитів...
Що тепер? Тепер збірна України - не гіпотетичний, а цілком реальний учасник групи Е на Євро-2024. 17 червня у Мюнхені її суперником буде збірна Румунії, 21 червня у Дюссельдорфі підопічні С.Реброва зустрінуться зі Словаччиною, а 26 червня у Штутгарті - з командою Бельгії.
Хочеться сподіватися, що 27 червня вже згадані адміністратори нашої збірної будуть заклопотані не влаштуванням від'їзду команди з Німеччини...
