"Динамо" - "Шахтар" - 1:0

УПЛ - це не англійська Прем'єр-ліга, яка може бути цілком самодостатньою, спогорда позираючи з-за Ла-Маншу, як там континентальна Європа вовтузиться зі своїми єврокубками. У нас неминуче підходять до матчів лідерів крізь призму того, як вони виглядатимуть у євротурнірах. "Шахтареві" через півтора місяці належить стартувати в групі Ліги чемпіонів. "Динамо" ще лише пробиватиметься туди і почне свій шлях виїзним поєдинком у Празі проти "Славії"  7 серпня. Якщо ж уявити киян уже в груповому турнірі, то матч із "Шахтарем" став для них, можна сказати, показовим з точки зору того, як їм доведеться діяти проти більш рейтингових суперників. І саме з цієї точки зору підопічні О.Хацкевича, який вчергове втер носа П.Фонсеці, виглядали переконливіше, ніж "Шахтар". Компактної, самовідданої гри в обороні в кінцевому підсумку виявилося достатньо, щоб звести нанівець усі атакувальні потуги гірників, які, зізнаємося, виглядали не надто переконливо. Звичайно, за бажання можна
знайти об'єктивні причини того, що відбійний молоток "Шахтаря" втратив пробивну силу. Відхід гравців калібру Фреда, Бернарда, Ферейри не минув би безслідно для будь-якого клубу. Якщо додати до цього, що, здається, поглядає у бік "Роми" Тайсон, а новобранці команди лише проходять процес "притирання" і "припасування", цьогорічні перспективи клубу в головному євротурнірі викликають обгрунтовані побоювання. За матчем з "Динамо" здавалося, що гірники щоразу натикаються на якусь стіну і у них явно бракує засобів, щоб її зламати. Чи не потрапив П.Фонсека, а разом з ним - і його команда, у певний тупик? Таке, в принципі, можливе, коли всередині країни уже все виграно, а у Європі у нинішньому стані надто багато не досягнеш. Цей можливий мотив уособлював Марлос, який часами, здавалося, поринав на полі в летаргію.

Щодо "Динамо", то воно в плані досягнення результату  продовжило діяти в максимально ощадливому режимі, забивши задля чергових трьох очок один-однісінький гол. Його ціна, зрозуміло, вища, аніж, приміром, у матчі з ФК "Львів", і його цілком могло й не бути, але добряче "удружив" П'ятов, давши змогу м'ячу після удару Вербіча головою буквально заповзти у ворота. Крім монолітності захисної ланки варто також відзначити і мобільність київського півзахисту, у якого, крім суто оборонних функцій, не раз з'являлися непогані нагоди для гострих контратакуючих випадів. Про київську атаку, як таку, говорити наразі не доводиться: наполегливий і працелюбний,  наче дятел, Бєсєдін намагається робити те, що вміє, однак того, що він вміє, для майбутнього походу в Європу замало.

Ага, ледь не забув: матч "Динамо" - "Шахтар", здається, минув без помітних сутичок на полі і поза ним (!), без суддівського скандалу (!!). Львів'янин Ю.Можаровский не дав підстав засумніватися у своїй об'єктивності і ситуація не змінилася навіть з виходом на поле Гармаша (!!!), цього хронічного "капосного дитяти" українського El clasico. Може (тьху-тьху) цивілізуємося?

Ігор Дуда