"Динамо" - "Шахтар" - 2:1 (д.ч.)

"Сліпий" кубковий жереб, на відміну від попереднього "сіяння" команд, може видавати просто дивовижні комбінації пар. Як вам, приміром, зустріч "Динамо" - "Шахтар", про яку й піде мова далі, та поєдинок між "Альянсом" з Липової Долини  та "Гірником-Спорт" з Горішніх Плавнів?  До відома скептиків щодо такого принципу жеребкування: у Англії в Кубку Ліги той самий "незрячий" жереб теж у 1/8  звів між собою "Ліверпуль" та "Арсенал" і  "Челсі" та "Манчестер Юнайтед".

Матч "Динамо" - "Шахтар" на дальніх підступах до вирішального двобою за Кубок України може обернутися повторенням сюжету останнього (крайнього?) фіналу, де його звичному учаснику - "Шахтареві" -  протистояв першоліговий "Інгулець". Інтрига у ньому закінчилася...  якраз на передматчевих інтерв'ю футболістів, тренера та президента команди  з смт Петрове, в якому вони розповідали, як збираються протистояти більш майстровитому супернику. Рахунок фіналу (4:0) свідчить, що з цих планів нічого реального не вийшло, але в літописі команди все ж залишиться участь у фіналі Кубку країни. А вона, як стверджує олімпійський девіз, головніша за тріумф. Ця роль, напевно, сподобалася гравцям "Інгульця" і вони вже в 1/8 цьогорічного турніру усунули зі свого шляху вищий за рангом "Дніпро-1" (2:1).

У першості країни "Динамо" і "Шахтар" розділяють зараз "всього-на-всього" десять очок, тому кубковий поєдинок набував для киян статусу своєрідної "вендетти" за чергову невдачу (думаю, це можна стверджувати без побоювання помилитися) в змаганні за чемпіонський титул. Трохи, як здавалося, надмірну впевненість у їхній перемозі висловив перед матчем уславлений півзахисник "Динамо" 70-х - початку 80-х років Леонід Буряк. "Динамо" обов'язково виграє - заявив він, - треба прибрати ті дитячі помилки, яких припускалися гравці у матчах з "Копенгагеном"   і "Карпатами". Для мене "Динамо" - фаворит поєдинку".

Якщо під "дитячими помилками" Л. Буряк мав на увазі безглузді ляпи в захисті, то перший тайм матчу довів, що динамівці таки попрацювали над їхнім усуненням: атакувальні спроби бразильців "Шахтаря", підсилені діями на фланзі Коноплянки, успішно грузнули в драговині київської оборони. Особливо запам'ятався самовідданими діями Кендзьора, котрий грамотно нейтралізував небезпечні прориви Тайсона та Ісмаїлі. Зі свого боку, кияни намагалися тримати "в тонусі" П'ятова:  удари Вербіча і Бєсєдіна хоч і не несли явної загрози, все ж змусили голкіпера "гірників" демонструвати своє вміння. Втім, і його не вистачило, коли на 22 хв. Сидорчук завдав удару в стилі голландців Хаана і Реппа на чемпіонаті світу-1978. Шкіряний снаряд за якоюсь незбагненною траєкторією, що суперечила всім уявленням про балістику, влетів у верхній кут воріт повз остовпілого від несподіванки П'ятова. Всупереч своїй поганій звичці, динамівці після забитого гола не стали нагадувати равлика, що заліз у черепашку, а продовжили наскоки на ворота суперників, змушуючи коментатора не раз згадувати П'ятова як рятівника останнього рубежу "Шахтаря".

Після першого тайму здалося, що налаштованість на поєдинок вкупі з дещо кращою "функціоналкою" у "Динамо" вищі. Це враження не змінилося і з початком другої половини. Л. Каштру спробував пожвавити гру замінами. Додо, який вийшов замість Болбата, на 56 хв. відкотив м'яч під удар  Степаненкові - вище! Тут же знайшов можливість для удару Коноплянка.  Кияни з такою тенденцією розвитку гри не погодилися, і майже одразу Бєсєдін, перегравши Матвієнка, спробував перекинути м'яч через П'ятова, який задалеко вийшов з воріт, але трохи не розрахував силу удару. За загальним ходом гри виглядало так, що якщо не станеться якоїсь щасливої для "гірників" (і, відповідно, нещасливої для динамівців) випадковості, то господарі мають довести цю гру до перемоги. До числа таких випадковостей можна б віднести вишикувану киянами "стінку" під час виконання Тайсоном штрафного удару. Вона зовсім не нагадала міцний захисний мур, а радше була схожою на нашвидкоруч споруджений  не зовсім тверезим майстром паркан, що розвалився від легенького поштовху. Ближче до кінця основного часу почастішали зіткнення, а на 89 хв. Шепелєв без особливої на те потреби садонув ззаду по нозі Тайсона - недостатньо для того, щоб бразилець почав зображати смертельні муки, але достатньо для прямої червоної картки. Це стало відліком череди неприємних для "Динамо" подій: вилучення Шепелєва - фінальний штурм "Шахтаря" на ослаблені редути "Динамо" - удар відчаю Степаненка, який виявився результативним.

30 хв. додаткового часу в чисельній меншості проти відчутно підбадьореного суперника -  завдання "Динамо" видавалося якщо й не зовсім безнадійним, то близьким до такого. Втім, вже на 94 хв. склади на полі зрівнялися: недавній рятівник "Шахтаря" Степаненко, отримавши другу жовту картку, завчасу пішов відпочивати. Майже одразу ж пристойний удар вдався Гармашу, однак П'ятов був напоготові й відвів загрозу. Діям "Динамо" додав гостроти Де Пена, який вийшов на заміну. На 109 хв. м'яч після поданого уругвайцем кутового знайшов голову Попова, і чемпіон світу серед команд U-20 увігнав його у ворота П'ятова, надавши Дентіньйо, Коваленку і Хочолаві можливість з'ясовувати, хто мав "тримати" динамівця. За час, що залишився, ще один перспективний момент мав Циганков, а Шабанов і Тайсон поповнили групу з 9 гравців обох команд, котрі отримали попередження. Цього разу гру нервів і, значною мірою, фізичної готовності виграло "Динамо". Після цієї перемоги подальша дорога до здобуття Кубку країни може видатися вже не такою важкою - з вищого дивізіону залишилися "Олександрія", "Ворскла", "Маріуполь" і "Десна". Хоча з отим кубковим турніром  трапляються усілякі неймовірні історії - на те він і  Кубок...

Ігор Дуда