Сьогодні - 30 років вже як у Москві комуністичні "яструби" зібрались
І разом всі ГКЧП якесь взяли і зорганізували
Їх зрозуміти можна було: все кругом тріщало, розбігалось і валилось
А в магазинах лиш... свинячі вуха й кури сині залишились
Імперія конала - як ще можна цей процес назвати?
Тож ті, хто мав усе від неї, почали "страну родную" рятувати,
Але - на танк забрався Єльцин (чи тверезий, чи напідпитку - не знаю)
Й проголосив, що те ГКЧП нічого не "рішає"
Завмер Союз тоді, а з ним - і Україна
Ану як знов прийде лиха година -
Й дивізії з Москви на Київ та на Львів попруть,
Попробуй тут вгадати і, як кажуть, мудрим будь
Отож і взявся Леонід Кравчук поміж краплинками петляти,
Народ до спокою і розуміння закликати,
Ну, а борці місцеві наче за командою одною
Принишкли й стихли ніби миша під мітлою
А далі - далі сталось те, що сталось:
Еліта наша славна (і не дуже) в стольнім Києві зібралась
Й проголосила на весь світ - врочисто, як належить,
Що ми віднині - суверенні й незалежні,
А далі покотилось й котиться донині - наче м'яч по полю,
Що "Ми боролись!", що "Ми вибороли волю!",
Наскільки правда це - судіть самі, чи так це, чи не так,
Але... що було б, якби Єльцин не заліз тоді на танк?
Чи "Ще не вмерла ..." нині б ми співали?,
Чи, може, "родіну" і далі прославляли б...
---------------------------------
Те, що в борні здобуто, як зіниця ока бережеться,
Те, що отримано як дар - боюся, може, й з пам'яті зітреться...
