Тернопільська «Нива» завершила літньо-осінню частину сезону-2013/14 на сьомій позиції. Зважаючи, що всю турнірну дистанцію команда перебувала серед аутсайдерів першої ліги, нинішнє її місце доволі пристойне. Як оцінює виступ команди її головний тренер Ігор Яворський?

– У душі трішки розчарований, – почав розмову Ігор Петрович. – Команда дуже багато очок (як мінімум 6-7) загубила в домашніх матчах з «Титаном», «Геліосом», «Нафтовиком», ФК «Миколаїв». Десь нам не пощастило, десь самі винні – не було необхідної в таких випадках концентрації, незібрано в цих матчах зіграла лінія оборони, один одного не страхували, залишали свою зону, допускали дитячі помилки, за що були наказані. Натомість виїзні поєдинки команда провела досить успішно. Вважаю, при хорошому розкладі і стабільній фінансовій ситуації «Нива» могла би бути у призах.

– А чи вплинули на гру команди умови, в яких вона тренувалася?

– Умови підготовки були катастрофічні. Переконаний, жодна команда першої ліги не тренується на такому ганебному полі, як «Нива». Влітку при +30 град. поле у В. Гаях перетворюється на бетон. Під час тренувань «летять» зв’язки, коліна, постійні болі у спині. Натомість восени, після одного-двох занять, поле перетворилося на суцільне болото, стало, немов город, на якому якісно тренуватися не можливо. Відповідно футболісти змушені через такі тренування пропускати матчі, травмуючись або хворіючи. Однак іншого виходу в нас немає. Гравці, звичайно, висловлюють невдоволення таким станом справ, але вони професіонали, стискають зуби і працюють на тренуваннях. Разом з тим, потрібно подякувати сільському голові В. Гаїв за те, що він ще дозволяє на їхньому полі тренуватися, адже іншого місця для тренувань «Нива» просто не має.

– Якщо пройтися по персоналіях, хто із футболістів Вас розчарував, а хто – здивував?

– Однозначно, розчарував Руслан Івашко, на якого ми розраховували, як на забивного форварда. Приємно вразив Ігор Мельник, котрий став кращим бомбардиром команди. Шкода лише, що він отримав травму і в останніх матчах не міг взяти участі. Андрій Донець гармонійно влився у команду, не дивлячись на те, що поповнив її ряди тільки по ходу сезону. Брати Баранці були лідерами команди, непогано зіграв у більшості матчах Шестаков. Навіть ті, хто не мав постійного місця в основному складі (Басараб, Кікоть, Білий), у матчах, в яких брали участь, показали хороший рівень гри, тим самим довели потрібність команді.

Джерело: "Номер один"