Тернопільщиною пройшла хвиля обурень через зміни у навчальному процесі. Мова йде про зимові канікули, які збираються збільшити за рахунок переходу на шестиденний робочий тиждень. Можливе також збільшення кількості уроків під час навчального дня. Проте таке навчання не буде ефективним запевняє перший заступник голови Партії розвитку Україна та екс-керівник департаменту освіти і науки ОДА Іван Запорожан.
- На нещодавній колегії Міністерства освіти і науки України говорилось про те, що освітяни проти такого робочого графіку. Проте у цьому випадку, в потребі економії палива, школи змушені йти на такі кроки. Та чи будуть ці жертви ефективними..
Є 34 навчальних тижні. Тобто 34 суботи. Навчання починається з 1 вересня. Відпрацьовуючи по суботах ми виграємо 1 місяць. Проте вересень вже можна виключити. Адже у цьому місці багато сільськогосподарських робіт. Діти просто не прийдуть на навчання. Тому ефективніше буде ввести таку програму з жовтня.
- Чи зможуть школярі у такі терміни подужати шкільну програму?
- Є певні зміни у навчальних програмах. Але вони не суттєві. Перш за все потрібно посилити заходи безпеки викладацького колективу та школярів. Україна перебуває в стані війни, тому з метою убезпечення об’єктів освіти від можливих терористичних посягань та у разі виникнення надзвичайних ситуацій, освітній процес потрібно переформатувати в режим посиленої уваги до безпеки. Це буде найважче.
- Розкажіть про плюси та мінуси нового навчального процесу?
- Потрібно і надалі проводити роботу з батьками, зміцнювати матеріально-технічну базу. Прикро, що є певні закиди, щодо змін у патріотичному вихованні. Я вважаю, що минулорічна програма сформована достатньо добре, зараз її потрібно лише розвинути. Звісно можна додати щось нове. Але патріотизм – заключається не у готовності до чогось, а у конкретній дії.
Ми маємо конкретні приклади патріотизму, який проявило наше студентство взимку, під час Революції Гідності. Це діти, які виросли у незалежній країні. Тобто їх сформував сьогоднішній учитель. Як можна зараз звинувачувати викладачів, що цього не достатньо.
Проблеми також і у зміні бюджетного кодексу. Пропонується зробити дотацію освіти. Уряд дає якій певні кошти, а навчальні заклади мають їх поділити та якось за цей рахунок вижити. Тобто, не вивчивши реальні проблеми, освіту залишають на одинці зі всіма негараздами.
- Чим сьогодні живе освіта в області?
- Насправді у теперішній ситуації проблем в області побільшає. Як би не було важко визнати, але сучасний день – це подальше зубожіння учителя та батьків. Адже батьки не зможуть допомагати школі так як допомагали минулоріч. Тому область зіткнеться з проблемою харчування, не вистачатиме коштів на закупівлю та обслуговування шкільних автобусів. Виникнуть негаразди з застарілим комп’ютерним забезпечення, яке немає змоги оновити.
Є проблема у роботі з кадрами. Не можна підходити до розстановки кадрів, дивлячись лише на політичні принципи. Потрібно перш за все оцінювати професіоналізм. Прикро про це говорити, проте в деяких районах спостерігається ситуація, коли з освітянами поводяться як з непотребом.
Проте є й переваги. Минулий рік був багатий на забезпечення енергозбереження у навчальних закладах: змінено значну кількість вікон, дверей, замінено котли на енергозберігаючі. Це значна допомога. Адже у багатьох навчальний закладах вже перейшли з опалення газом на опалення палетами, дровами. Зараз це допоможе зекономити і газ і кошти.
- Що несе в собі ще поки запланований новий Закон «Про освіту».
- На сьогоднішній день вже прийнято Закон «Про вищу освіту». Законодавство, яке описує в цілому систему, в тому числі загальноосвітню вже відстає від Закону, який прийнято по вищій школі. Адже там керуються Європейськими принципами. Тому ми мусимо зробити багато змін в загальношкільній підготовці, в дошкільній, в профтехнічній.
З приводу цього питання багато ідей звучало зі сторони науковців вищої школи та загальноосвітньої. Вони вартують уваги. Я завжди говорю, що до розумного треба прислуховуватись не дивлячись до якої політичної сили належить виступаючий.
Важливо, щоб всі прийняті зміни пройшли обговорення громадськістю. Якщо цього не буде зроблено, щороку доведеться вводити якій правки.
- Як налагодити ситуацію на освітянській ниві?
- Безгрошів’я та воєнні дії серйозно впливають на розвиток освіти. Я сподіваюсь що всім керівникам освіти стане здорового глузду не починати реформи з нуля.
Цей рік ми повинні вижити і головне не дати дітям отримати недосконалу освіту. Адже на школярами не можна проводити експерименти. Ми маємо давати їм повноцінну освіту, яку вони згодом використають на благо держави.
