Він колись здавався диваком - подейкують, розмовляв пошепки з деревами. Як і майже кожен добропорядний англієць, кохався в садівництві, якому присвятив ряд книг. І, напевно щоб підтвердити думку про британців як про людей з широкими, часто полярними інтересами, яка дала світу видатних вчених, політиків та письменників, а заразом - і піратів разом з сумнозвісними футбольними фанатами, - став активним гравцем у поло. А також кваліфікованим пілотом винищувача і військового гвинтокрила. А ще - завзятим мисливцем на лисиць (проте змушений був змиритися, коли в 2005 р. цю розвагу заборонив суворий і невблаганний британський закон, якому підвладні навіть члени королівської родини).
Палкі шанувальниці принцеси Діани, яких не бракує і у нас, мабуть, досі носять в душі камінь на нього, але нині Україна вдячна тепер уже повноправному Королю Великобританії, Північної Ірландії і Королівств Співдружності Чарльзу ІІІ за особисту підтримку, яку він виявив нашим воякам, побувавши на полігоні, де вони проходили тренінг.
У Лондоні відбулася велична, урочиста, наповнена багатством кольорів убрань і шат духовних осіб, таємничістю, духом толерантності, ритуальними церковними співами і композицією знаменитого нині сущого Ендрю Ллойда Вебера, атмосферою переклику епох, проїздом в розкішній кареті, маршем гвардійців у знаменитих шапках з хутра ведмедя-грізлі церемонія його коронації, за якою спостерігав, без перебільшення, увесь світ. Навіть (ймовірно - із зубним скреготом) ті нинішні ізгої світової політики, яких монарший двір не побажав запросити на урочисте дійство: правителі Росії, Білорусі, Венесеули, Ірану, Нікарагуа...
Коли дивишся цю церемонію, що відходить корінням у тисячолітню історію британської монархії (нехай і не завжди зі світлими сторінками - варто лише згадати, як вчинив майже пів тисячоліття тому зі своїми дружинами тиранічний Генріх VIII ), починаєш розуміти, в чому причина її феноменальної сили, стабільності та життєстійкості. Зовсім не у наскрізь фальшивому і часто повторюваному нині деінде на болотах "В чем сила, брат? В правде". Ні - у гаслі "Noblesse oblige" (Знатне походження зобов'язує). Коли твоє становище (в даному випадку - трон) розглядається тобою не як можливість отримати якісь привілеї, а передусім як обов'язок перед твоїми підданими, якими ти ніби й правиш, але яким і вірно служиш.
Тому й співає нині Великобританія "God save the King ("Боже, бережи короля"). А з нею - і решта цивілізованого світу. В тому числі й Україна, якій саме на часі просити у Всевишнього, щоб він вберіг її. І яка на своїй нинішній тернистій і кривавій дорозі дуже розраховує і на сприяння її, Великобританії...
