"Динамо" - "Шахтар" - 0:2

З позиції давнього прихильника "Динамо" можу відзначити: радощів на двох каналах "Футбол" тепер вистачить, мабуть, надовго. Цьогорічна аномалія - дві перемоги "Динамо" в чемпіонаті, - поступилася місцем більш звичній останніми роками перемозі "Шахтаря". Цього разу - в фіналі Кубку України, в який гірники більш ніж напевно покладуть і золоті медалі. За моєї пам'яті, молодий стоматолог Денис Могитич вже вдруге робить точне (і вельми похмуре) передбачення результату, і тепер маю вагомі підстави
поцікавитися в нього, коли в мене повипадають усі зуби, або коли їх остаточно з'їсть карієс. 0:2 - саме таким і був його прогноз. З чим його і вітаю - крізь оті самі зуби.

Штампована фраза "матч складався з двох різних таймів" - саме про цей фінальний поєдинок. Тайм перший - це, загалом, рівна гра з почерговим перехопленням ініціативи, доволі грамотним "витисканням" динамівцями суперника зі своєї половини і їх непоганою взаємодією всередині поля. Бразильські "технарі" регулярно грузнули в оборонних редутах киян, і загроз воротам Бойка, якщо не рахувати удару Ісмаїлі на 29 хвилині і відчайдушної

вилазки Степаненка уже в компенсований час, не виникало. Зі свого боку, "Шахтар" не раз "люб'язно" надавав свої зони для забав швидким хавбекам "Динамо" і якби Циганков, Вербіч, Шапаренко діяли  в цих епізодах більш вправно, результат першого тайму не був би "сухим". Відразу по його закінченні навіть виникла думка, що в плані ігрової компактності "Динамо" виглядає привабливіше.

На жаль, кияни успішно спростували її вже на початку другого тайму. Провал на лівому фланзі захисту "Динамо" (він, очевидно, має своє імя і прізвище) призвів до гострого пасу Бутка, і Ферейра, який досі дрімав наче аргентинська анаконда, вмить "проковтнув" свою здобич. Гол не те щоб зовсім "дурний", але зовсім зайвий з точки зору вибору "Динамо" подальшої тактики. Вона у киян все ж не виявилася абсолютно немічною, і вже через декілька хвилин Бєсєдін скористався тим, що хтось із оборонців "Шахтаря" загаявся при вирівнювання захисної лінії, й вийшов віч-на-віч з Пятовим. Дуель виграв досвідчений голкіпер, який виявив у цій ситуації витримку і вміння правильно обрати позицію. Цих якостей на 60-й хвилині, на жаль, забракло його колезі в протилежних воротах. Під час виконання штрафного Ракицьким Бойко розпочав якісь малозрозумілі переміщення в площині воріт, внаслідок чого просто "втратив" їх і впоратися з ударом не зміг. Після цього стало зрозуміло, що свято буде на вулиці "Шахтаря".  "Динамо", до його честі, намагалося продовжувати боротьбу, небезпечно в одному з епізодів прорвався і пробив Вербіч, намагався продовжити свою результативну серію Циганков, пробував на свій манер загострити гру Гармаш (відвертим ударом по ногах Степаненка), але всім було зрозуміло, що досвідченіші підопічні Фонсеки переваги вже не віддадуть... Заради справедливості, варто визнати: переміг таки сильніший.

Ігор Дуда