„Коли в дитини виникають проблеми, вона біжить до батька...”. Ці слова особливо влучно характеризують благодійницьку діяльність генерального директора корпорації «Агропродсервіс» Івана Чайківського.
З Іваном Адамовичем наші життєві дороги переплелись ще майже півтора десятка років тому. Повернувшись з далеких країв до Настасова, я завідувала місцевим дитсадком, але незабаром односельці обрали мене сільським головою. Тож уже одинадцять років підряд спілкуюся з Іваном Чайківським у справах місцевої громади, а відтак можу з повним правом судити про його ділові якості, невичерпну щедрість душі й намагання добрими справами прислужитись усій громаді. І не тільки Настасівській, знаю, що він постійно допомагає мешканцям практично всіх населених пунктів, де орендує землю.
На мій погляд, він – людина своєї справи, а талант до праці, якою займається, очевидно дарований йому самим Всевишнім. І якщо кажуть, що праця прикрашає людину, то в цьому випадку, я переконана, навпаки: Іван Чайківський прикрашає працю, яку завжди виконує вчасно, якісно і з любов’ю до землі-годувальниці.
Але сьогодні хочу розповісти про його благодійницьку грань діяльності, про те, як він безкорисливо допомагає престарілим, одиноким, багатодітним чи тим, у чиї двері, боронь Боже(!), постукала біда. Пригадую, як в одній з настасівських сімей трапилась невимовна трагедія – мати і дитина вчаділи від газу. Він одразу виділив потерпілим значну суму коштів. В іншій родині помер двадцятип’ятирічний юнак і тут Іван Адамович подав руку допомоги.
Що поробиш, життя – складна річ і повна несподіванок. Така ж несподіванка, на жаль, далеко не втішна уже нинішнього року спіткала молодого чоловіка – працівника „Агропродсервісу”, який поза роботою отримав важку травму хребта. Довідавшись про це, керівник корпорації Іван Чайківський матеріально допоміг у нещасті. Чоловікові зробили операцію, його здоров’я йде на поправку, але про доброту сімейство не забуває. Днями мене перестріла його дружина – Світлана Шалапай, і попросила ще раз подякувати Івану Адамовичу за його небайдуже серце.
Кілька років тому я звернулася до Івана Адамовича з проханням обладнати в селі дитячий майданчик. І що ви думаєте? Торік у центрі села, за його фінансової підтримки таки відкрили це казкове диво-містечко, яке обійшлось „Агропродсервісу” у півмільйона гривень! Ви не можете собі навіть уявити, яка радість огортає мою душу (матері і господині села), коли бачу на ньому десятки малюків і щасливих молодих мам не тільки з Настасова, а й з навколишніх сіл.
А ще сьогодні він забезпечує продуктами харчування вихованців місцевого дитсадка „Колосочок”, а на другому поверсі його приміщення поміняв двері та вікна на енергоекономні, у перспективі подумує взагалі взяти його на баланс господарства. Комусь це може видатися дріб’язком, але це життєво необхідні речі, без яких просто не обійтися.
Звісно, коли такі тепличні умови в дитсадку, а батьки мають пристойну роботу в „Агропродсервісі”, то чому б не думати про поповнення молодих сімей. Цього річ у дитсадку відкриваємо ще одну групу.
У місцевій школі за його фінансової підтримки поміняли частину дверей та вхідні двері, він також придбав сюди керамічну плитку на підлогу для другого поверху. Не менший обсяг відновлювальних робіт цей невтомний хлібороб здійснив у місцевому Будинку культури, а в старенькому приміщенні довоєнної „Просвіти” вирішив зробити історико-краєзнавчий музей. Окрім теплих слів подяки Івану Адамовичу сказати більше нічого, бо мимоволі напрошується асоціація з сім’єю: коли в дитини проблема, вона біжить до батька. Так і в Настасові – з кожною невідкладною справою йдемо до шановного Івана Адамовича.
Хто побував у Настасові, не міг не звернути увагу на жваві роботи поблизу церкви, де ведеться будівництво монументального комплексу, в центрі якого стоятиме велична фігура Божої Матері. Її офіційне відкриття планується на Покрову.
А нещодавно ми з Іваном Адамовичем оглянули пам’ятник Тарасу Шевченкові, який разом з тим, що є даниною шани Великому Кобзареві, зберігає ще й легендарну пам’ять про нашого, світлої пам’яті талановитого поета і великого патріота Ярослава Павуляка, який таємно встановив цей пам’ятник за часів тоталітарного режиму. І навколо нього Іван Адамович планує впорядкувати прилеглу територію.
Словом, про добрі справи Івана Адамовича можна розповідати годинами, але не менш важливо цінувати й те, що він уже зробив. А за чотирнадцять років його господарювання добрих справ на користь нашої громади просто не злічити. Тож, дай йому, Боже, міцного здоров’я, довгих років життя, світлого розуму, аби він здійснив ще багато добрих справ, і не тільки для нашого села чи Тернопілля, а й для всієї України.
Дарія БЛАЩАК,
сільський голова Настасова.
Тернопільський район.
Той, хто бере, наповнює кишеню, а хто дає – наповнює серце
Ці крилаті слова народної мудрості у повній мірі стосуються генерального директора корпорації „Агропродсервіс” Івана Чайківського, який у нинішньому році отримав престижну і по праву заслужену нагороду «Ваша Величносте Меценат». Такої честі Іван Адамович удостоєний за участь у благодійній програмі „З надією та вірою”, кошти від якої ідуть на допомогу онкохворим дітям.
Крім усього іншого Іван Чайківський профінансував – ремонт історичного храму в селі Шумлянах Підгаєцького району, реконструкцію церкви Христового Воскресіння у Настасові, будівництво церкви Архистратига Михаїла у селі Вівся Козівського району. На його рахунку - значні пожертви школам, дитсадкам, закладам культури, спортивним товариствам, церковним громадам та місцевим органам самоврядування. А загалом тільки в минулому і нинішньому році корпорація „Агропродсервіс”, яку очолює Іван Чайківський, на благодійництво виділила понад три мільйони гривень.
