«Шахтар» - «Шальке» - 0:0

Після Парижа,  Риму та Лісабону єврокубкова футбольна весна завітала і до Львова. Інтрига матчу «Шахтар» - «Шальке» в рамках 1/16 фіналу Ліги Європи полягала, передусім, в тому, наскільки конкурентоздатним буде як ніколи «український» донецький клуб (сім українців у стартовому складі). Слід сказати, що такий крок  не був свідченням  футбольного «українофільства» М.Луческу – він пішов на нього не від доброго життя. Тейшейра, як відомо, погнався за довгим доларом, євро (чи, може, юанем)  аж за велику китайську стіну; Фреда наздогнала дискваліфікація за необачну «дегустацію» забороненої фармакології; Бернард, Асаведо і Дентіньо травмовані. Якщо, забігаючи вперед, додати, що Тайсон і Марлос всередині поля зіграли нижче свого рівня, а Ісмаїлі далеко не бездоганно виглядав у захисті, то суто український внесок у здобутий результат стає ще вагомішим. Якщо, звичайно, вважати нічию на власному полі великим здобутком. Крім кадрових питань, побоювання викликала і різниця в ігровому стані обох команд. Що не кажи, а тренувально- розважальне турне до США і збори в Іспанії навряд чи можна порівняти з турніром Бундесліги, який перебуває в розпалі. Ця відмінність в деякі моменти матчу була помітною і мимоволі породжує запитання щодо доцільності переходу чемпіонату на систему «осінь-весна». Адже  більш ніж два місяці наші клуби однаково виявляються вибитими зі змагального ритму, і питання ігрової форми, як і колись, стає одним з визначальних.

Щодо самого матчу, то це було, загалом, протистояння рівних команд із взаємними шансами на успіх. Колишній динамівець Беланда, який у міжсезоння перейшов у «Шальке», мабуть, має величенький «зуб» на «Шахтар» ще з часів українського El classico. Марокканець двічі небезпечно загрожував воротам П’ятова. В першому випадку голкіпера підстрахував Срна, а в другому уже сам П’ятов, витягнувшись у струну, парирував підступний удар у верхній кут. Справжня грозова хмара нависла над воротами гірників, коли відкинутий Кучером м’яч П’ятов взяв у руки і турецький арбітр призначив вільний удар з лінії воротарського майданчика. Гірники стали стіною на лінії воріт, м’яч після удару гравця «Шальке» влучив, як здалося, у лікоть Нему. Але таке, на щастя,  не здалося судді. Свою поблажливість до «Шахтаря» нащадок яничарів компенсував тим, що вилучив з поля Кучера після двох попереджень поспіль. Тепер перед матчем-відповіддю і без того не супернадійний захист донеччан позбувся чи не головного «опорного стовпа».

Колега П’ятова на протилежному боці поля теж не нудився від безділля, хоча не всі удари гірників по воротах «Шальке» потрапляли у їхню площину. На початку матчу Ракицький «регбійним» пострілом спрямував м’яч на верхні яруси трибуни. Дещо пізніше Коваленко після розмашистої атаки віялом пробив повз ворота. Декілька зручних нагод змарнував Гладкий, знову довівши, що використовує приблизно один шанс із п’яти. У звітному матчі форвард мав їх, здається, лише три, отже до потрібного співвідношення не «дотягнув».

Доля протистояння вирішиться за тиждень у Німеччині. Чи вистачить Луческу цього часу для підвищення ігрового тонусу і латання пробоїн у захисті? Хотілося б, але…в попередні роки домашні лютневі нічиї з «Боруссією» і «Баварією» оберталися виїзними 0:3 і 0:7.  Спогади не надто веселі…

Ігор Дуда