Питання, яке, думаю, виникло не лише у мене: а що, власне, такого грізного в цьому «Наполі», щоб так скептично оцінювати перед грою шанси «Дніпра»? Ця думка з’явилася десь під кінець першого тайму, коли мій прогноз на матч (4:1 на  користь «Наполі») уже тріщав по всіх швах і ставало дедалі більш зрозуміло, що якщо дніпряни не встругнуть якоїсь дурниці в захисті, не залишаться в меншості чи не привезуть, як це часто трапляється з нашими командами, гола самим собі, то матимуть усі підстави розраховувати на більш ніж сприятливий результат матчу.

Загалом, бачити смуток на обличчях людей – не найприємніша річ, однак вчора відтінок якоїсь безнадії на лицях лідерів «Наполі» Ігуаїна, Гамшика, Кальєхона не міг не тішити і свідчив, що тактику на матч Мирон Маркевич обрав правильну. Перед матчем коуч «Дніпра»  окреслив її так: акуратно грати в середині поля, не допускати непотрібних втрат м’яча і не забувати про атаку. Про атаку, а отже про Коноплянку,  кашлянувши в кулак, змовчимо, а от дії команди в захисті, де вирізнявся фактурою і, сказати б, ігровою солідністю бразилець Дуглас нарікань, загалом, не викликали. Хочу сказати – не викликали у першому таймі, оскільки початок другої половини ясно засвідчив, яка  команда продуктивніше використала перерву. Господарі притиснули дніпрян до воріт, і загрозливі моменти стали виникати з неприємною частотою. Один лише аргентинець Ігуаїн мав три практично «чисті» виходи віч-на-віч з Бойком. Однак футбольна фортуна вчора явно обрала голкіпера «Дніпра» своїм фаворитом. Те, що штурм «Наполі» завершився лише одним голом після корнера – передусім заслуга Дениса. А на 80-й хвилині ота сама фортуна не те що посміхнулася – по-змовницькому підморгнула підопічним Маркевича, коли чи не єдина їхня по-справжньому розмашиста атака за участю Ротаня і Федецького завершилася результативним ударом Селезньова. На його й наше щастя, норвезький лайнсмен таки прогавив момент, коли наш форвард опинився в офсайді. В подальшому дніпряни доволі вдало «сушили» гру і зберегли такий бажаний для себе рахунок.

1:1 на полі суперника – результат з точки зору двоматчевої стратегії цілком прийнятний. От тільки чи не зробить він погану послугу футболістам «Дніпра» у матчі-відповіді, адже у них може виникнути спокуса зіграти вдома в нульову нічию, що, в свою чергу, означатиме вибір якоїсь невизначеної тактики на матч. Захист у виконанні «Дніпра» ми побачили і, загалом, оцінили, а от якою буде його атака в домашньому матчі – уявляється доволі туманно.  Пам'ять одразу підказує випадок із історії стосунків українського та італійського клубів. У чвертьфіналі Ліги чемпіонів 1998 року «Динамо» відстояло нічию з такими ж 1:1 у Турині проти «Ювентуса», що сповнило вболівальників неабияким оптимізмом. Пригадується, тодішній президент «Динамо» Григорій Суркіс, саме перебуваючи з візитом у Тернополі, розповідав про сюрпризи, які підготує Валерій Лобановський для суперників у матчі-відповіді. Обіцяні сюрпризи обернулися повною перевагою Зідана і Ко , хет-триком Індзагі та оглушливими 1:4. Хочеться сподіватися, що на тому ж київському стадіоні команда Маркевича щасливо омине десь у траві давні граблі, на які ми так полюбляємо наступати.

У другому півфіналі «Севілья» здолала вдома «Фіорентину» - 3:0

Матчі-відповіді – 14 травня.

Ігор Дуда