"Динамо" - "Лаціо" - 0:2
Вдруге за кілька днів італійський клуб виявився українському "не по зубах". Зараз можна сказати, що цілком закономірно, адже протистояли "Шахтареві" і "Динамо" команди з лідируючої групи Серії А. Подолати італійців нам не вдавалося і в кращі для України і її футболу часи, а вже тепер... Чи не єдиний раз - переконливо, беззаперечно, - це вдалося В.Лобановському в півфіналі Євро-1988 на чолі збірної СРСР, яка майже повністю складалася з гравців "Динамо". Італійців на полі тоді просто не було помітно - настільки потужно зіграли Михайличенко, Рац, Литовченко, Заваров, Протасов... Але для такої гри потрібні ретельно підібрана тактика і відповідні виконавці. І вдається вона зовсім нечасто.
У другому таймі "орлята" з Риму не стали згадувати історичні традиції "катеначчо", а завдяки кращому контролю м'яча регулярно створювали загрози воротам Бойка. "Пощастило", "Іммобіле пробачає "Динамо", "Луїс Альберто вибачив...", - періодично повторював коментатор, і могло скластися враження, що саме італійцям конче треба забивати. Вихід на поле Мбокані й Гонсалеса ніби трішки пожвавив атакуючі дії "Динамо", і останній навіть міг забити, але... всі питання зняв гол голландця де Фрея на 82 хвилині.
Отже, 0:2 - адвокат Петро Кноль, вочевидь, знайомий з досвідом заздалегідь безнадійних справ, вгадав рахунок матчу. З чим його й вітаю - крізь зуби...
Ігор Дуда