"Валенсія" - "Арсенал" - 2:4 (перший матч - 1:3)
"Челсі" - "Айнтрахт" - 1:1, пенальті - 4:3 (перший матч - 1:1)
Англійці багато в чому є першовідкривачами в спорті - досить лише згадати, що практично вся спортивна термінологія, від старту і до фінішу, є англомовною. А тепер ось батьківщині футболу належить ще одне досягнення: вперше в історії єврокубків у фінальних матчах зустрінуться представники лише однієї країни, себто Англії. Шанований мною коментатор Віктор Вацко під час матчу Кубку світу-2010, коли збірна Англії була вщент розбита Німеччиною (1:4) не без іронії зазначав, що ось, мовляв, на що спромоглася "самопроголошена найсильніша ліга світу". Нині і він, і всі решта мають нагоду переконатися, що вона таки чогось варта.
Сказати, що вихід у фінал усім англійським клубам дався без проблем, означало б сильно погрішити проти істини - суперники рішуче заперечували проти цього, і в трьох матчах з чотирьох (включаючи й Лігу чемпіонів) переможця визначив, можна сказати, фотофініш. А "Челсі" взяв гору над "Айнтрахтом" лише у лотереї під назвою післяматчеві пенальті. Це свідчить на користь того, що вже наступного сезону такого тотального засилля клубів однієї країни у вирішальних матчах, найвірогідніше, не буде, і досягнення англійців ще довший час залишатиметься неперевершеним. Як би воно, чого доброго, не підштовхнуло підданих ЇЇ Величності й до футбольного Brexit - мовляв, нічого нам "просунутим" майстрам з острова, бавитися з вами, відсталими "футболерами" з континенту. Це - жарт.
Щодо обох вчорашніх півфіналів: іспанці з "Валенсії" можуть знайти слабеньку (як їхнє розведене водою вино) втіху в тому, що в обох матчах з лондонськими "канонірами" вони відкривали рахунок. В усьому іншому перевага наразі п'ятої команди АПЛ над "кажанами", що наразі посідають шосте місце в La Liga (тобто, практично співставні за статусом), не викликала сумнівів.
Зате були сповнені бажання довести своє "орли" з грізною емблемою з Франкфурта-на-Майні. Справді, не для того вони почергово усунули зі свого шляху наш "Шахтар", міланський "Інтер" і "Бенфіку", щоб робити реверанс лондонським "аристократам". Поєдинок на Stamford Bridge видався запеклим, ініціатива почергово переходила від одних до інших, а вже в додатковий час гравці "Челсі" мають бути вдячні долі (вподобала вона собі цієї весни клуби з туманного Альбіону), що Д.Луїс і Дзапакоста вибили м'яч просто таки з лінії воріт. Та й у серії пенальті першими припустилися промаху господарі, але гості потім відповіли двома.
Отже, 29 травня два лондонські клуби зустрінуться аж у Баку (воля УЄФА) у фінальному матчі. Тоді й з'ясується, кому знову посміхнеться Фортуна, а хто, подібно Юрію Нікуліну в тому ж місті, підсковзнеться й гепнеться з вигуком "Черт побери!" (точніше - "Darn it!" чи "What the hell!").
Ігор Дуда
