У розпал посівної великі та малі сільгоспвиробники Львівщини повстали проти системної корупції, яка процвітає в державі. Кажуть, господарка, зростання вартості пального, кредитування – усі ці питання не такі болючі, як хабарі, які доводиться платити чиновникам. Сільгоспвиробники наводять кричущі факти: аби отримати державну допомогу, доводилося давати «на лапу» до 50% її суми. А ще численні перевірки контролюючих органів, яким тільки подавай.
Аграрії проти корупції у державних програмах Сільгоспвиробники констатують: В аграрній сфері впродовж років вибудована чітка піраміда хабарництва, скерована у Міністерство аграрної політики. ЇЇ поламати нелегко, однак конче потрібно.
«Йдеться про корупцію у державних програмах, під час отримання різноманітних дотацій з державного бюджету, – розповідає голова Асоціації фермерів Львівщини Ярослав Кардаш. – Дуже багато виробників, щоб отримати будь-яку фінансову підтримку, змушені були давати відкати. Розмір відкату сягав до 50% від суми, яку вони отримували у вигляді допомоги чи кредиту».
Як розповідає фермер, з корупцією сільгоспвиробники зіштовхуються і під час численних перевірок контролюючих органів – сільськогосподарської інспекції, податкової служби, пожежників та ветеринарів. Найбільш болюча тема для сільгоспвиробників – перевірки сільгоспінспекції, пов’язані з виготовленням проектів сівозмін. Б’ють по кишені фінансові стягнення за відсутність дозволів на водокористування. «Ми цю проблему порушували при різних губернаторах, а віз і нині там. Досі не внесено зміни до ст. 23 Закону України «Про надра», яка стосується водокористування та водовідведення», – зазначає Ярослав Кардаш.
Не обходиться без хабарів і проведення техогляду для сільськогосподарської техніки. До слова, для звичайних автомобілістів цю корупційну нішу вже ліквідовано, а для сільгоспвиробників вона далі діє.
«Хабарі можна було б не платити, якщо би в українського фермера хтось інвестував з-за кордону. – розмірковує Ярослав Кардаш. – Іноземці беруть кредити під 3-6% річних, у той час ми платимо 25% і більше, а кредитні спілки – до 40%. Тому, для українських фермерів хабарі – це хоч якась можливість доступитися до фінансової підтримки, щоб далі продовжувати працювати. Це абсурдно, але такі реалії».
Немає хабара – немає реєстрації? Корупція на Львівщині процвітає в органах Держземагентства та реєстраційній службі юстиції, заявляють сільгоспвиробники та наводять конкретні факти, як чиновники провокують дачу хабарів.
«Наше підприємство – одне з найбільш потужних агропідприємств Львівської області, обробляє 35 тис. га землі, у нас працює 450 працівників. До бюджетів усіх рівнів торік ми сплатили 21 млн грн податків, 26 млн грн орендної плати за земельні паї, надали спонсорської допомоги місцевим громадам на суму 1,4 млн грн, – розповідає заступник директора з організації виробництва ПП «Західний Буг» Юрій Одноріг. – Нас турбує катастрофічна ситуація з корупцією в органах земельних ресурсів та управління юстиції, які займають реєстрацією договорів оренди землі».
За його словами, підприємство орендує 35 тис. га землі, всі договори оренди, відповідно до нової процедури, мають бути зареєстровані в управліннях юстиції, які на сьогодні вперто гальмують ці процеси.
«У 2012 році, коли ще діяла стара система реєстрації, ми зареєстрували 10 тис. договорів оренди. З 1 січня 2013 року нам вдалося зареєструвати у реєстраційній службі юстиції тільки 617 договорів оренди – у 16 разів менше. Це результат «покращення» дозвільної системи, – наголошує Юрій Одноріг. – Якщо так триватиме далі, то 11 тис. договорів, які зараз підписані, але ще не зареєстровані, ми будемо реєструвати упродовж 18 років. Це при тому, що договори оренди укладені тільки на п’ять років. Така ситуація неприпустима, потрібно шукати якогось вирішення».
Окрім того, як наголошує підприємець, управління юстиції у різних районах Львівщини діють як приватні контори – вставляють різні вимоги до переліку документів.
«Управління юстиції мотивують тим, що мало кадрів, немає оргтехніки, що за день вони не можуть реєструвати більше як два-три договори, – розповідає Юрій Одноріг. – Попри те, є факти, як ці державні органи лобіюють інтереси певних приватних структур. Для прикладу, у Жовківському районі є факти, як договори оренди для певного підприємства реєструвалися у позаробочий час або вночі. Були випадки, коли реєстрація відбулася о 2.00-3.00 год. ночі. Якщо хтось скаже, що це не корупція, тоді в нас дуже працьовиті державні службовці, ми дуже швидко збудуємо державу».
Голова Асоціації молоковиробників Львівщини Анастасія Свелеба підскреслює: навіть великотоварні сільгоспвиробники, агрохолдинги Львівщини, у штаті яких є юридичні відділи, минулого року не змогли на 100% оформити договори оренди землі, не кажучи вже про дрібних фермерів.
«Через недосконалість нормативно-правових актів сільгоспвиробники у 2014 році поставлені у такі умови, що змушені сплачувати податки за договорами оренди, які втратили свою чинність, тобто працювати за межами правового поля», – наголошує Анастасія Свелеба.
Як зазначають аграрії, усі зазначені проблеми були оприлюднені 2 квітня під час зустрічі з новим головою ЛОДА Іриною Сех, на якій було присутнє керівництво ГУ юстиції у Львівській області та ГУ Держземагентства у Львівській області. Зараз фермери очікують конкретних дій від ЛОДА.
«Сьогоднішня ситуація ставить під загрозу існування сільськогосподарських підприємств різних форм власності та різних розмірів. Такі неправомірні дії також сприяють рейдерському захопленню земель, які роками обробляли фірми, відомі на теренах області», – наголошує Юрій Одноріг.
Кадрові вимоги фермерів Сільгоспвиробники оголосили публічну боротьбу корумпованим чиновникам. Вимагають змін, у тому числі кадрових.
«Сьогодні той час, коли ми дійсно можемо щось змінити в державі. Не для того ми підтримувати Майдан, щоб наші чиновники продовжували грабувати нас та нашу державу, – переконаний Юрій Одноріг. – Влада повинна негайно переламати хребет корупції та дати бізнесу можливість чесно та прозоро працювати».
Фермери, навіть, готові вдатися до радикальних дій – вивезти комбайни і трактори та заблокувати корумповані структури держземагентства та юстиції по всій області до того часу, доки корупціонери з цих структур не звільнять кабінети.
Аграрії сформували свій «чорний список». Вимагають звільнити та не допустити повторного призначення на посади конкретних чиновників:
керівника головного управління юстиції Львівщини Андрія Багряка; начальника реєстраційної служби Любові Ясінської; керівника головного управління Держземагенства Львівщини Степана Ярмуса; керівників районних управлень Держземагентства та юстиції, скарги на яких неодноразово писали в правоохоронні органи. «Зараз починається посівна. Неможливо, щоб фермер безрезультатно оббивав пороги Держземагентства, відділів реєстрації, сільради. Ми вимагаємо дебюрократизації процесів реєстрації договорів оренди землі», – підкреслює Анастасія Свелеба.
Фермери також звертаються до представників українського бізнесу, селян – не давати жодного хабара корумпованим чиновникам, а звертатися в правоохоронні органи, щоб за кожен факт корупції винуватці були покарані.
Іноземні інвестори теж очікують змін Тім Нандельштедт – німецький інвестор, голова ТзОВ «Біорена», працює в с. Пісочна Миколаївського району вже п’ять років. Фірма орендує 1200 га землі,має 18 працівників.
За словами Тіма Нандельштедта, його фірмі вдається працювати в Україні чесно – без корупції. Однак, він розповів, що землю, яку орендує його підприємство, намагалися захопити конкуренти. «Ми платимо всі податки і всі наші працівники працюють офіційно, – розповідає німець. – Але мені дивно, як деякі фірми можуть працювати та використовувати землю без дозволів. Я цього не розумію. Для мене це дуже смердить корупцією». Він зазначає, що на сьогодні німецькі інвестори цікавляться, яка ситуація в Україні. Багато інвесторів не поспішають вкладати сюди гроші, вичікують позитивних змін.
«Я був у Києві на Майдані. Після подій Майдану вже має бути нова Україна – без корупції, більш демократична, – наголошує німець. – Понад 100 людей загинули, вони хотіли іншої країни. Тому мусить бути ефект. Потрібно щось серйозно робити у подоланні корупції, не тільки говорити».
Денис Грабовий
