Заступник губернатора Дніпропетровщини Борис Філатов обіцяє "задушити власними руками" скандального політика. Так дослівно і написав: “Ну що, покидьки, попіарились?.. Піймаю вас - задушу власними руками”.
Олега Ляшка в українській політиці справді сприймають неоднозначно. Ще за президентства Януковича не раз випливала інформація про те, що Ляшко - проект Банкової, і його функція - дискредитувати опозицію. Зрозуміло, тодішню. Тепер тези про те, хто стоїть за популярним нині політиком, озвучують значно конкретніші. “Ляшко -- це проект екс-глави президентської Адміністрації Льовочкіна”, -- кажуть знаючі люди. Кар'єрне зростання Ляшка справді викликає чимало питань. У біографії Олега Ляшка є чимало темних плям. Наприклад - судимість. 1994 року його заарештували за привласнення державного і колективного майна в особливо великих розмірах, самовільне набуття звання посадової особи, підробку документів тощо. Щоправда, із шести років покарання, оголошеного судом, Ляшко відсидів лише рік. Його нібито звільнили за амністією.
Учора - "зек", спійманий на шахрайстві, сьогодні - політична телезірка. Які сюрпризи можуть чекати виборці від людини на прізвище Ляшко? Про перспективи Олега Ляшка газета "Експрес" розмовляла з політологами Андрієм Золотарьовим та Ярославом Павловським і політичним оглядачем Сергієм Лещенком.
- Які факти вказують на співпрацю Олега Ляшка та екс-глави президентської Адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна?
С. Лещенко: - По-перше, про це сказав телеведучий Савік Шустер в інтерв'ю на “Громадському телебаченні”, записаному на початку року. Він, зокрема, зізнався, що протягом тривалого часу Партія регіонів та Адміністрація Януковича складали списки своїх спікерів для участі в програмі “Шустер live” і що в цьому переліку часто фігурувало прізвище Ляшка. По-друге, за виборчим списком Радикальної партії Ляшка до Київради балотувався Марк Гресь, котрий є близьким товаришем Ігоря Шувалова -- радника і політтехнолога Льовочкіна. По-третє, у “Межигір'ї”, у спальні Януковича, ми знайшли компакт-диски з рекламними відеороликами Ляшка, що їх демонстрували в ЗМІ напередодні останніх парламентських виборів. Янукович мав оцінити, наскільки майстерно ті ролики зроблені. Вони є підтвердженням того, що Ляшко був одним із технічних проектів із дискредитації опозиції.
А. Золотарьов: - Ляшко - як політичний проект - з'явився 2010 року. Після того як він разом із регіоналами проголосував за скасування Конституції в редакції 2004 року (фактично за конституційний переворот), його з ганьбою вигнали з лав “Батьківщини”. Відтоді Ляшко став постійним гостем курованого Шуваловим ток-шоу “Шустер live” - ніби якийсь популярний політичний лідер. До речі, й сьогодні він є частим завсідником різноманітних ток-шоу і підсумкових новин. Передовсім спостерігаємо це на телеканалі “Інтер”, власниками якого є Фірташ і Льовочкін. Про те, що Ляшко - проект Льовочкіна, недавно згадав і олігарх та голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський у телефонній розмові з керівником телеканалу “1+1”, яку хтось підслухав й аудіозапис якої поширив в інтернеті. У тій розмові Коломойський дав вказівку керівникові свого телеканалу “знищувати” Ляшка, бо, мовляв, гроші в нього вкладає його нинішній опонент Льовочкін.
-- На ваш погляд, що дозволило Ляшкові наростити такий високий рейтинг?
С. Лещенко: - Ляшко зайняв нішу найбільш популістську й розраховану на невибагливого виборця. Хай там як, але його зв'язок із Льовочкіним очевидний. Кошти, які витратив Ляшко на парламентських і президентських виборах, дуже великі. Вони не можуть узятися нізвідки. Тож логічним є питання: хто дає гроші Ляшкові? Думаю, рано чи пізно виборці про все дізнаються...
Я. Павловський: - По-перше, треба говорити про те, що останнім часом українське суспільство надзвичайно жорстко радикалізується. Водночас залишається нереалізованим попит на політичну альтернативу. Ляшко наразі є уособленням запиту і на радикалізм, і на політичну альтернативу. Він не лише не притуплює радикальних настроїв суспільства, а й загострює їх. Фактично іде в ногу з часом. Говорить те, що хочуть чути виборці. По-друге, треба брати до уваги той факт, що партія Ляшка не була і не є у владі. Це додає Ляшкові популярності. Бо він фактично ні за що не відповідає.
- Якщо до парламентських виборів рейтинг Ляшка збережеться, Радикальна партія може набрати чимало голосів виборців. Які люди можуть потрапити до Верховної Ради під прапорами цієї політсили?
Я. Павловський: - Упевнений, Ляшко не формуватиме команди ідеологічних однодумців. У нього її просто немає. Проект Ляшка може стати парасолькою для людей, близьких до бізнесу, які нині дають гроші, аби завтра бути у владі та обстоювати власні інтереси. А серед них зможемо згодом побачити нових “тушок” у Раді.
А. Золотарьов: - Ляшко - специфічна людина. Він співпрацюватиме з будь-ким, якщо матиме зиск від тієї співпраці. Жодного сенсу в діяльність партії Ляшко не вкладає.
- Як вважаєте, якою загалом може бути доля цього проекту?
А. Золотарьов: - Тимчасовий успіх Ляшка - це наочний приклад можливостей телевізійних технологій. Якщо Ляшка прибрати з телеекрану, він дуже скоро “здується”. Бо Радикальна партія - радше віртуальний проект. Партійної структури як такої вона не має. Це - партія одного героя. Ляшко незабаром може опинитися під перехресним вогнем своїх, чужих і тих, хто ще донедавна ставився до його особи лояльно. Може початися копирсання у його минулому, яке є, м'яко кажучи, контраверсійним. Ось тоді й буде зрозуміло, який у нього насправді рейтинг.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ, газета "Експрес"
