Бюджет-2012 галузі охорони здоров'я Тернопільщини зріс на 46 млн. грн. Додаткове фінансування керівники галузі спрямують на заробітну плату, енергоносії та медикаменти. Щоправда, поряд з додатковим фінансуванням збільшаться й видатки. Найбільше по кишені галузі вдарять витрати на оплату праці. Вона протягом року зростатиме кілька разів. Підвищення мінімальної заробітної плати та заробітної плати I-го розряду збільшить видатки на цю статтю на 20%. Крім того, впродовж року зростуть витрати на енергоносії.
Інсулінові хворі не матимуть проблем з медикаментами
Новий бюджет медичної галузі має багато плюсів. Цього року витрати на медикаменти збільшено на 7,8%. Крім того, на 7,4% зростуть видатки на харчування.
Попри брак бюджетних коштів фінансування державних програм, які заплановано реалізувати в області, не зменшено, а навпаки – збільшено, а фінансування обласних програм збережено на ріні минулого року. Поєднання реалізації державних та обласних програм дозволить покращити фінансування програм попередження онкологічних та серцево-судинних захворювань, програми «Репродуктивне здоров'я», а також програми імунопрофілактики, СНІДу тощо. Не приховую, що виділених сум недостатньо, однак більші, ніж минулого року, а отже, ми рухаємось у правильному напрямку.
Цього року проблем з медикаментами вдасться уникнути й інсуліновим хворим. За словами Михайла Буртняка, область отримає субвенцію у розмірі 11 млн. 610 тис. грн. на придбання інсуліну імпортного та вітчизняного виробництва. Відтак протягом року Тернопільщина зможе 100% забезпечити інсуліном хворих на цукровий діабет.
– У 2012 році збільшено видатки для нашої області на лікарські засоби по державних програмах. Якщо попереднього року ця сума становила 30 млн. грн., то зараз вона збільшилась на 7 млн. грн. Разом з тим збільшуються видатки на програми, які не фінансуються з цієї суми. Наприклад, минулого року область отримала субвенції на витратні матеріали для реанімацій у сумі 3,5 млн. грн. Цього року розмір субвенції збільшено до 4,7 млн. грн. Вперше область отримала чималі кошти, а саме – 7,6 млн. грн. на придбання медикаментів для швидкої медичної допомоги. Раніше ці витрати лягали тільки на місцеві бюджети, а дане питання ніколи не піднімалось на рівні держави. Отримана сума розподілена між «швидкими» у відповідності до кількості жителів у населених пунктах. Доповнивши ці суми коштами місцевих бюджетів, проблему «швидких» у частині медикаментозного забезпечення буде вирішено повністю.
4,5 млн. грн. у бюджеті-2012 закладено на придбання обладнання вітчизняного виробництва. Сюди входять мамографи, ультразвукові апарати тощо. Це крок вперед, адже минулого року кошти на обладнання взагалі не виділялися.
Для соціально-незахищених верств населення у бюджеті закладено 95 тис. грн. на придбання слухових апаратів. На 365 тис. грн. заплановано придбати кардіостимуляторів. Ще 139 тис. грн. область планує витратити на швидкі тести та імуноферментні тест-системи по програмі СНІДу. Тепер при потребі людина зможе безкоштовно пройти обстеження і у короткий термін з’ясувати, чи є в її організмі антитіла.
Хворобу краще попередити, ніж лікувати
Шість амбулаторій загальної практики сімейної медицини на базі ФАПів, п'ять додаткових пунктів швидкої медичної допомоги, п'ять навчальних медичних центрів Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського відкрито на базі амбулаторій у 2011 році на Тернопільщині в ході реформування галузі. Крім цього, започаткували ведення електронного запису на прийом до лікаря. Але на цьому реформування галузі в області не завершується. Ще більш продуктивним обіцяє бути 2012 рік, в якому заплановано завершити етап формування первинної ланки, оптимізацію ліжкового фонду. Окрім того, у I-му кварталі 2012 року заплановано завершити формування центрів первинної медико-санітарної допомоги як юридичних установ. Ще одним із завдань є комп’ютеризація усіх амбулаторій загальної практики сімейної медицини і встановлення он-лайн зв’язку.
У 2012 році предметно продовжуватиметься реформування первинної ланки медицини. Планується завершити розмежування фінансових потоків між первинною та вторинною ланкою. Метою реформування є збільшення видатків на первинну ланку, яка займається профілактичною роботою. Сьогодні ми виявляємо людей із запущеними формами захворювань, витрачаємо кошти на лікування, але не завжди отримуємо позитивний результат, тому гроші краще витратити на попередження захворювання. Реальні кроки в галузі охорони здоров’я здійснені завдяки голові ОДА Валентину Хоптяну, який обрав одним з пріоритетних напрямків відкриття та реконструкцію ФАПів й АЗПСМ у всіх сільських населених пунктах. За кожною адміністративною одиницею закріплені депутати, керівники відділів, меценати, які приводять амбулаторії та ФАПи у відповідність до сучасних вимог. Протягом 2011 року капітально відремонтовано близько 40 медичних установ у сільській місцевості. Під євровимоги облаштовано 14 відділів районних лікарень. Паралельно з первинною ланкою розвиватимемо й швидку допомогу. У 2012 року планується завершити створення мережі, яка б дозволила забезпечити доїзд до пацієнта за 20 хв. у сільській місцевості та 10 хв. – у місті. Сьогодні розпочато серйозні капітальні вкладення в онкодиспансер. Наразі триває добудова корпусу. Також зроблено перші кроки для розбудови лабораторії університетської лікарі. Протягом поточного року заплановано повну реконструкцію перинатального центру, яка фінансується національною програмою «Нове життя» та обласним бюджетом. Ще одним напрямком роботи є співпраця з Фондом Рината Ахметова. Як результат, обласний онкологічний диспансер отримає обладнання на суму 8,0 млн. грн., медзаклад матиме сучасний гаматерапевтичний апарат для променевої терапії, яку використовують при лікуванні онкологічних хворих.
У медицині області пройде природній відбір
Одним з найважливіших питань медичної галузі у 2012 році стане оцінка кадрового потенціалу області. Управління розробляє нову кадрову програму. Наприкінці січня з нею ознайомлять усіх керівників районних відділів охорони здоров’я райдержадміністрацій та головних лікарів лікувальних закладів. Програмою буде визначено території, які потребують змін у частині медичного обслуговування. Частина медичних працівників пройде спеціальне навчання, частина пройде перепрофілювання, іншу категорію замінять молодими перспективними та кваліфікованими працівниками.
– Ні для кого не секрет, що сьогодні ліжковий фонд використовується неефективно, – каже Михайло Буртняк. – У п’яти районах області є по два пологових відділення. Їх роздрібнення не дає можливості створити безпечні умови для вагітних. Аналогічна ситуація з хірургічними відділеннями: потреби у їх дублюванні на території районів немає. У лікарнях є чимало ліжок, які не використовуються. Натомість енергоресурси та утримання приміщень, в яких немає потреби, є дуже затратними. Виходить, кошти використовуються неефективно. Їх можна спрямувати на попередження та профілактику захворювань. Якщо всі кошти підуть на утримання приміщень та заробітну плату, за що тоді впроваджувати новітні технології та купувати медикаменти? Оптимізація ліжкового фонду вивільнить кошти на медикаменти та стимуляцію праці висококваліфікованих працівників.
Зоряна Гарасимів
