Мабуть, немає в Українській державі такого міста, як славний Чортоград, де би не було жодного пристойного скверика, зон відпочинку, інтелектуальних клубів, зате є (треба колись полічити) енна кількість барів, кафетеріїв, ресторанів, забігайлівок.
Чортків потопає в смітті, задихається від смороду і нечистоти, а дороги вже давно стали напрямками руху – і нема на те ніякої ради. Звісно, що пан Вербіцький не Геракл, аби розчистити авгієві стайні, куди зливались помиї багато років, але переселити «базар» з центра міста на якусь іншу місцину чи придбати для Чорткова біотуалети (бо одна діюча вбиральня на всенький районний центр, то вже, погодіться, «абзац» повний), гадаємо, міському голові все ж таки під силу.
Володимир Погорецький