Жителі села Нижчі Луб’янки мають гризоту – через тривалу відсутність дощів посіяне і посаджене сохне на очах. Якщо невеликі грядки ще можна полити водою з криниці, то з великими паями у полі цей номер не пройде.

Люди дивуються: скрізь навколо перейшли рясні дощі, а їхнє село живильна волога оминає. Дощу не було вже місяць, а то й більше. Тому місцеві звернулися до священика, щоб той помолився «за дощ». У такому проханні отець людям не відмовив, пише Терен.

Це досить поширена практика у церквах, зазвичай молитви з подібних причин називають «молитвами за сприятливу погоду».

Але є й відповідна молитва «в час посухи». У ній, зокрема, йдеться: «Владико всіх, щиро благаємо, з ласки Твоєї пошли дощ рясний людям Твоїм і, простивши гріхи наші, дай дощу твого на місця, де просять і потребують його, обрадуй землю ради нещасних людей Твоїх і дітей».