Програму "Для тих, хто в дорозі" презентував 8 січня на Тернопільському залізничному вокзалі муніципальний Галицький камерний оркестр. Це єдиний в Україні оркестр, що грає не лише для поціновувачів музики у залі філармонії, а  й для мандрівників, що чекають на свої потяги під час Різдвяних свят.

Концерт призначений на сьому вечора. Поки музиканти налаштовують інструменти, подорожні із сумками сідають на вільні стільці. Крісла у центральній частині залу очікування на другому поверсі вокзалу через концерт розвернули у бік артистів – щоб люди краще чули музику.

"Ми хотіли зробити приємність для пасажирів, які в дорозі зустрічають свята. Угощаємо їх колядками і європейською музикою. Репертуар відповідає духу часу", - розповідає диригент, заслужений артист України Василь Феленчак. – "Хочемо, щоб східняки побачили, що є на заході. Хочемо підняти дух Різдва,  дух гордості за свою Батьківщину".

Тим часом вокзал діє у звичному режимі – лунають оголошення про прибуття-відбуття потягів. Але незадовго до 19-ї звучить і оголошення про концерт.

За кілька хвилин до початку дійства у залі уже немає вільних місць. Охочі послухати музику стоять при вході до залу.

Диригент зазначає, що тут зовсім інша акустика, ніж у залі філармонії.

"Такий концерт від звичайного відрізняється хіба що залом. Акустика така, як на вокзалі – дуже широка, об'ємна. Тому "гуляє" звук. Але намагаємося з допомогою своїх підсилювачів зробити його керованим. Ми не боремося зі складнощами, а створюємо умови, щоб слухачі могли сприймати музику", - пояснює він.

Пригадує і курйозні випадки, що траплялися на вокзалі. Каже, якось пасажири з Донецька так заслухалися музики, що пропустили свій потяг. Тож начальник вокзалу шукав їм місця в іншому поїзді.

"Валізи, шум, оголошення поїздів, люди у верхньому одязі – це все відрізняється від звичного концерту у філармонії. Але це цікаво. Людина тут перебуває у незвичайних для себе умовах, вона переживає. Та зараз свято, і хочеться його відчувати у будь-якій ситуації. Хто встигає, дякує за концерт. А хто не має часу – слава Богу, що встигли на свій поїзд", - усміхається диригент.

На останньому кріслі, одразу при вході до залу очікування, сидить начальник міського управління культури Олександр Смик. Саме йому належить ідея такого концерту на вокзалі.

"Будь-які зміни у владі потребують бюджетних асигнувань. І першими потерпають у культурі. Щоб довести живучість камерної музики, виникла ідея провести концерт для людей на вокзалі, для непідготовленої публіки. Спочатку артисти сприймали її насторожено. А тепер я чотири роки дивлюся, насолоджуюся", - радіє він. – "Розумієте, все пусте не приживається. Нас пробували повторювати у Києві, Івано-Франківську, Ужгороді. Але там зважилися тільки на один такий концерт. А у нас уже традиція".

Він порівнює такий концерт із живописом кінця ХІХ - початку ХХ століття.

"Ми пішли до глядача. Це передвижництво. От зараз усі говорять, який гарний живопис кінця ХІХ - початку ХХ століття. Хлопці просто вийшли з майстерень, пішли у народ. Зробили прекрасні пейзажі, прекрасні натури із простих людей і тим самим створили нове мистецтво, яке сьогодні стало класикою. Якщо ідея робиться ради понту, вона не приживається. Має бути тільки обґрунтована", - наголошує Олександр Смик.

"Пасажири уже знають про концерт і питають, чи буде цього року програма "Для тих, хто в дорозі". Я відповідаю, що обов'язково буде. І більше ніде в Україні такого концерту немає", - говорить начальник залізничного вокзалу станції "Тернопіль" Михайло Жуков.

Концерт триває до восьмої вечора. Люди слухають розклад поїздів і одночасно плескають музикантам за виконані композиції.

Одна із слухачок концерту, Галина Богданова, чекає на поїзд до Донецька.

"Сама я з Тернопільщини, але зараз проживаю у Донецьку. Дуже подобається, що можна чекати на потяг, слухаючи музику. Це гарна ідея. Такий концерт – хороше доповнення до свята", - ділиться враженнями жінка.

"А я завжди ходжу на концерти цього оркестру, де би він не виступав", - акцентує тернополянка Ольга Короташ. Вона нікуди не їде. Прийшла на вокзал заради колядок і щедрівок у виконанні камерного оркестру – "І репертуар їхній знаю, але жодного концерту не пропускаю. Дуже люблю музику".

Олена Дзік, Gazeta.ua