Одинадцять молодих художників з різних міст упродовж трьох днів відтворювали красу нашого міста у своїх картинах. Відбувалося це у рамках Всеукраїнського пленеру «Вернісаж тернового поля 2017: Збережене… зберегти».

Такий захід проходить вже другий рік. Цього разу у ньому взяли участь художники із Херсона, Луганська, Івано-Франківська, Трускавця, Бережан, Тернополя, Рівненської та Хмельницької областей. Після завершення пленеру 29 травня вони показали результати своєї творчості у фойє українського дому «Перемога».

- У нашому пленері взяли участь, як нові автори, так і ті, хто був минулого року, - розповів Михайло Кузів, куратор заходу, заслужений діяч мистецтв України, член НСХУ. – Це одинадцять художників до тридцяти років і гість пленеру, наставниця молодих із Кременця Світлана Ткачук. Бачимо, що дещо зріс рівень учасників, розширилася географія: до нас приєдналася молодь з Івано-Франківської, Хмельницької, Рівненської областей. Гаслом пленеру стали чудові слова Олександра Смика: «Збережене…зберегти». Кожного року ми обираємо інший куточок міста для відтворення у картинах. Минулого це була Набережна, а цього – вулиці Коперника, Франка, Качали, Камінна. Ведеться літопис Тернополя, який буде представлено візуально – у картинах. І художники мали можливість показати свій, не знайомий їм Тернопіль. Вони його побачили у башточках на будинках, затишних двориках. Кожен по-своєму їх зобразив, своєю палітрою, емоціями, технікою. Вважаю, що пленер вдався, що ми просунулися вперед і по майстерності, і по кругозору, і це гарний початок і маю надію, що пленери будуть продовжуватися і возвеличувати наш Тернопіль.

Антон Лісковий з Із’яслава навчається на третьому курсі Кременецької педагогічної академії і це його перший пленер. Для картини він вибрав дворик на вулиці Івана Франка неподалік дитячої бібліотеки та вид на пам’ятник Ярославу Стецьку.

- Це мій перший пленер, - каже хлопець, - Маю купу вражень, емоцій, стільки історій за ці вихідні дізнався, дуже сподобалось. Я зображав дворик в нетрях центральної частини міста, пам’ятник Ярославу Стецьку і ще УАЗік мені приглянувся у дворику теж. Спочатку для нас провели невеличку екскурсію центральними вулицями міста, потім ми підбирали місця для малювання, після чого почали працювати. Я у Тернополі вчетверте, щоправда раніше був проїздом, а це вперше мав змогу походити в центрі, побував біля озера, цікаве, досить гарне місто. Під час роботи люди часто підходили, запитували скільки коштує картина, звідки я, де навчаюся, що таке пленер, були і конфліктні випадки з мешканцями того дворику, яким не дуже сподобалося, що я там малюю. Та я не хотів зображати стереотипні місця, походив вуличками і знайшов такий цікавий дворик.

Робота Антона Ліскового стала однією із кращих. Особливо вона сподобалася одному із членів журі Ігорю Дуді, мистецтвознавцю, директору Тернопільського обласного художнього музею.

- Малювати архітектуру тяжко - це не краєвид, не пейзаж, - зазначив Ігор Дуда. - З одно боку можна скотитися до чистого креслярства і це вже не буде живопис, з іншого боку можна робити декоративні плями, тут є такі спроби стилізації, але це теж, напевне, не вихід. А ще дуже важливий вибір самого ракурсу того, що зображаєш. Мені дуже подобається оцей куточок, правда не знаю де це є. Дуже гарна річ: автор вибрав нелегкий, але гарний ракурс для передачі архітектури Тернополя, змалював його у відповідному колориті. Є декілька гарних робіт, але ця особливо мене привабила.

Усі учасники пленеру отримали подяки та грамоти. Журі високо оцінило роботу не тільки Антона Ліскового, а й Христини Болюх із Трускавця, а найкращими визнали картини тернополянина Романа Криха. Збірну виставку за результатами двох пленерів, як зазначив Михайло Кузів, організують в українському домі «Перемога» у червні цього року. Тоді роботи молодих художників зможуть побачити усі бажаючі.

Ольга Трач

Фото автора