Українські народні пісні чудово поєднуються із джазовою музикою. У цьому могли переконатися відвідувачі тернопільського фестивалю «ДжазБез». А довела це молода співачка Вікторія Корнійкова, яка є лідером українсько-німецького етно-джазового бенду «Leleka».
- Я завжди хотіла співати, але поступила на бюджет в університет імені Карпенка-Карого, подумала, що мати акторську базу для співачки теж буде добре, - розповіла Вікторія Корнійкова. - Навчалася у майстерні Станіслава Мойсеєва, трохи грала у Молодому театрі, а потім відчула, що мені потрібна серйозна музична база, брала приватні уроки в Болгарії, згодом поїхала навчатися у Німеччину. Два роки тому я отримала можливість навчатися у чотирьох консерваторіях, стояла перед вибором: куди хочу і вирішила їхати у Дрезден, а не Берлін тому, що у Дрездені дуже хороша професор, дуже яскрава і різноманітна, може все: від африканських і бразильських ритмів до написання музики та створення електронних ефектів, я дуже хотіла потрапити до неї, і зараз я навчаюся на третьому курсі у Дрезденьскій консерваторії. Я завжди мріяла співати джаз, дізнатися що це таке, бо я з містечка де це не дуже відомо, і дуже люблю українські пісні і мріяла щось таке створити, але не знала як і за що братися, тож зараз дуже щаслива, що це вийшло.
З двома учасниками бенду піаністом Робертом Вінройдом та барабанщиком Якобом Хігне Вікторія познайомилася у Берліні. Молодим музикантам дуже сподобалася творчість українки і вони одразу запропонували створити гурт. Та Вікторія ще не була впевнена, що готова до цього. А потім познайомилася ще з контрабасистом Томасом Коларчиком - і все склалося.
- Хлопців не довелося переконувати працювати над українськими піснями, - каже Вікторія Корнійкова. – Навпаки, це вони мене мотивували. І тепер ми робимо українські пісні на новий лад, як це відчувають німці, а відчувають вони їх, як на мене, добре. У гурті ми працюємо по різному з піснями: іноді всі разом придумуємо музику, іноді щось приношу я, а найкращий варіант, це коли пісні аранжує наш піаніст – це просто моя любов.
Для тернопільської публіки команда виконала вісім пісень. Були серед них і жартівливі, і ліричні. Їх гармонічно доповнювала не тільки джазова музика, а й оригінальні вокальні імпровізації співачки. Приєднатися до них мали нагоду і слухачі. На концертах співачка має добру традицію: пропонує публіці співати разом з нею. І під час виконання однієї із пісень частина залу підспівувала Вікторії: «Ду-ду-де-ра», а інша – «па-па-па». Як і попереднім учасникам, «Лелеці» довелося виконувати ще пісню «на біс». Це була нова робота колективу, яка у Тернополі прозвучала вдруге – пісня «Туман яром». Під час антракту ті, кому сподобалася творчість гурту, могли купити їхній диск, взяти автографи у музикантів та сфотографуватися з ними.
Ольга Трач
Фото Kurt Lee
