У самому  серці Тернопільщини розташоване дуже цікаве село зі святковою назвою — Різдвяни. Звідки така назва, як живеться тут людям і чи приїздять сюди туристи, ми вирішили розпитати сільського голову Івана Галанджія.

Пана Івана в селі люблять і поважають. Вже втретє йому довіряють керівництво селом. Він розповів нам, що у Різдвянах проживає 546 жителів. Тут є школа, дитячий садок, дві церкви, ФАП, клуб, бібліотека. Село дуже мальовниче. Воно розміщене на обох берегах річки Серет, між двома горами, тягнеться майже кілометр і творить дві вулиці вздовж річки та кілька закавулків. Окремі частини Різдвян навіть мають власні назви  — “Гірка”, “Горб”, “Кут”, “Берестя”, “Луг”.

Тут жили сміливці

Старожили розповідають, що назва села походить від того, що на різдвяні свята на території, де розташоване село, в 1241 році відбулася різня між      монголо-татарами і військом Теребовельського князя при підтримці місцевого населення. З

часом тут виникло поселення, яке на згадку про ці події назвали Різдвяни.

Вперше поселення з цією назвою згадали у 1410 р., йдеться в „Тернопільському енциклопедичному словнику”. У радянській „Історії міст і сіл УРСР” і деяких інших книгах  зазначено, що перша згадка належить до 1564 р. Замку у Різдвянах не було, і в часи татарських набігів жителі переховувалися у великому струсівському лісі або втікали до Теребовлі. Пізніше ліс належав уже не людям, а графу Голуховському. За дозвіл збирати сухі гілки для печі селяни повинні були віддавати частину дров до панського маєтку. Хоча у 1848 р. у Галичині скасували панщину, багато людей змушені були виїздити за кордон на заробітки. За ці кошти купували поля, розпочинали господарювати. У 1907 р. у Різдвянах встановили

хрест на пам’ять про скасування панщини.

Щастило з назвами

Вочевидь, ця місцина має доброго янгола-охоронця. У часи, коли на карті повсюдно з’являлися назви штибу Радянське, Червоне, Комсомольське, село перейменували романтичним Світанок. Зрозуміло, що допустити біблійної назви радянська влада не могла, але й не поглумилася з неї, як тоді часто траплялося. Правда, за вказівкою зверху, всі посвячені фігури та хрести поскидали у річку. А люди вночі позносили все на цвинтар, щоб врятувати святині від наруги атеїстів.  У 1992 році селу повернули його історичну назву. Пан Іван каже, що Різдвянами цікавляться люди. Одного разу приїздили журналісти з Києва, а ще про них знають навіть у Франції. Івана Михайловича попросили з Тернополя надати інформацію про село для цієї країни.

Будемо сподіватися, що дуже скоро це село не оминатимуть жодні туристи, а вітальні листівки з його поштовим штампом розходитимуться по всьому світу. Адже Різдвянам є чим пишатися — такою назвою у світі не може похвалитися ніхто.

Джерело: Місто