“Якщо вже влаштовуємо ленінопад, то чому б не завершити кампанію з усунення радянщини з топонімів”, — вважають мешканці с. Жовтневе Тернопільського району.
Про нове перейменування цього населеного пункту вперше заговорили 23 лютого ц.р. на сільському віче, присвяченому пам’яті Небесної Соті. Ініціатори ідеї – директор Чернелево-Руської школи І ст.-дитячого садка, жителька с. Жовтневе Світлана Гоч та місцевий підприємець Володимир Солтисяк. “Нам потрібно якомога скоріше підготуватися до такого важливого кроку, – зазначила Світлана Гоч. – На часі – вибори президента, 25 травня буде ідеальна можливість провести голосування і відректися від радянської назви “. І справді, топоніміка має велике виховне значення, неабияк сприяє самоідентифікації українців. Як можна виховувати любов до України, живучи в селі, названому на честь Жовтневої революції, яка у 1917 році стала початком встановлення в країні комуністичного тоталітарного режиму, призвела до тривалої кривавої громадянської війни? Отож, нині проблема стосується кожного з 590 жителів села.
Варіанти перейменування Жовтневого наразі два. Менш популярний – відновлення історичної назви Чернелів, більш – Соборне.
Однак, мешканці села поки що насторожено сприймають таку інформацію, потерпаючи за майбутні труднощі щодо переоформлення документів. Як зазначив секретар Чернелево-Руської сільської ради Петро Кузьмяк (Жовтневе підпорядковане цій сільраді – ред.), труднощів з документами не буде. “Після можливого перейменування нашим жителям немає потреби змінювати паспорти, в яких указується місце реєстрації, це стосуватиметься лише оформлення нових документів, – сказав Петро Іванович. – Подібна практика застосовувалася нещодавно після зміни назви місцевої вулиці Охримівська на “Імені Назарія Яремчука”, коли за потреби у сільській раді видаємо додаткову довідку про колишню назву”.
Ще одним каменем спотикання у цьому перейменуванні є відсутність юридичного грунту – у Законі України “Про всеукраїнський референдум” визначено, що втратив чинність закон про місцеві референдуми, а нового закону Верховна Рада ще не розробила.
Природно, що Україна має позбутися символіки, яка пропагує минулу бездержавність і колоніальну залежність. Зауважимо, що декомунізація та дерусифікація топонімії потребує значно менше організаційних зусиль і часу, ніж, приміром, зміна мовної ситуації зросійщених міст і сіл. Це підтверджує досвід Львівської області, де топонімія була повністю очищена від тоталітарних назв у перші ж роки незалежності.
Як показали результати дослідження назв населених пунктів України у 2012 році, через понад 20 років після розпаду Радянського Союзу лише вулиць, названих на честь тоталітарних лідерів чи радянської епохи загалом, у 20 разів більше, ніж пов’язаних із незалежністю. Мало не в кожній області все ще є однойменні з Жовтневим села. На Черкащині, Тернопільщині, Волині, Закарпатті та Херсонщині їх по одному, на Луганщині та на Вінниччині – по два. Рекордсменами в цьому сенсі є Полтавщина – 9 сіл, та Харківщина – 10. Наполовину “відстає” Одещина, де Жовтневих “всього” 5, але в одному районі області існує аж три Жовтневих – у Новоандріївській, Орджонікідзевській та Старомаяківській сільських радах. Якщо ж до них додати село Жовтень, підпорядковане Біляївській районній раді, – картина вимальовується іще та…
Цікавий факт з назвою Жовтневе відбувся у 2009 році в Запорізькій області, там депутати обласної ради планували звернутися у Верховну Раду України з проханням дозволити перейменувати село Жовтневе Токмакського району Запорізької області на село Джексон на честь поп-зірки Майкла Джесона, аргументуючи це зростанням туристичної привабливості краю. Щоправда, чи має депутат, який надав цю інформацію, почуття гумору, невідомо.
Джерело: Ірина Юрко
