У початковий період становлення нашої державності через безгосподарність і профанацію тогочасних керівників місцевого рівня чи не найбільше негативних змін у сільськогосподарському виробництві зазнала тваринницька галузь. Різко скоротилась кількість молочного поголів’я ВРХ, повністю припинилися процеси відтворення стада сільськогосподарських тварин, у тому числі і в свинарстві.
На щастя, в останні роки ситуація почала змінюватися на краще. Окремі господарства вже закуповують генетичний матеріал зарубіжної селекції, створюють спеціалізовані репродуктори. Це дає змогу якісно поліпшувати поголів’я тварин не лише у товарному виробництві, а й в особистих селянських господарствах, створювати робочі місця.
Але це виявляється не до вподоби тим, хто має намір витіснити місцевого сільгоспвиробника з аграрного ринку. Влада чомусь почала надавати преференції компаніям з так званим донецьким і російським капіталом. Стає очевидним, що розпочалась активна підготовка до розпродажу української землі. Тому олігархічні агрохолдинги намагаються фінансово знекровити місцевих виробників, створюють їм різноманітні проблеми для банктрутства чи закриття.
За подіями у господарстві «Агро – Ланівці» явно прослідковується замовний слід, партійний душок і агресія невеликої групи осіб, яка, очевидно, кимось чітко координується. Цей репродуктор розташований у приміщеннях тваринницького комплексу колишнього колгоспу, санітарна зона якого інтенсивно була забудована у порушення містобудівних правил. Подібна картина складається майже у 90 відсотках тваринницьких ферм держави, але конфлікт виник чомусь саме у Ланівцях, влада яких, до речі, дала дозвіл на реконструкцію та господарську діяльність цього підприємства. Тепер репродуктор закривають.
Внаслідок цього під ніж піде майже 1700 свиноматок високопродуктивних порід «ландрас» і «йоркшир» данської селекції, придбаних за валюту в країнах Євросоюзу. Місцевий бюджет щороку не отримуватиме мільйон гривень надходжень, а 60 людей позбудуться роботи. Але це, на жаль, нікого з представників влади не хвилює, як і те, що в області кількість поголів’я ВРХ сьогодні менша, ніж після відступу гітлерівських військ з України у 1944 році.
