Сільське та частина міського населення забезпечують свої потреби у плодах та ягодах через власне виробництво. Відтак це допомагає зекономити кошти в умовах майже повсякденного подорожчання продуктів, послуг та тарифів. Однак сьогодні ті ж садоводи та городники стикаються з масою проблем. Вони виникають через нерозуміння ролі садівницьких товариств зі сторони держави, вважають в обласній спілці садівницьких товариств. Тож, якщо торік необробленими залишались 12% дачних ділянок, то цьогоріч - уже 17.
.
- Якщо продукції у магазини завозять десь порядку дві тисячі тонни, то міські жителі вирощують близько дев’ять тисяч тонн, - каже голова спілки Роман Гевко. - І це при тому, що не потрібно транспорту, торгових площ. Це - велика економія. Але влада цього поки що не розуміє.
“Знайшли з кого здирати...”
Загалом, вважає пан Гевко, сьогодні колективне садівництво та городництво в Україні стало складовою агропромислового комплексу. Відтак воно отримало й стратегічне значення для держави. Адже подекуди садово-городня ділянка стала чи не єдиним джерелом виживання для багатьох безробітних та пенсіонерів.
- Продуктивність садово-городньої ділянки - у два-три рази більша, ніж сільгоспвиробників, - каже Роман Гевко. - Але в державі не розуміють ролі колективного садівництва. Візьмемо для прикладу: цьогоріч людина, яка має ділянку, сплачує уже 0,1% податку, а 5% - від вартості своєї землі. Знайшли з кого здирати - у людей, які своєю працею забезпечують і себе, і державу.
Тож, вважає пан Гевко, за таких умов багато людей відрікається від своїх ділянок. Тому і закинених площ щорічно більшає.
- Нам не потрібно значних грошей від держави, - каже голова спілки. - Не потрібно значних фінансових ін'єкцій, таких як у промислове садівництво. Ми хочемо, аби держава хоча б повернулась до нас обличчям.
Ділянка стає “задорогою”
До занепаду колективних садівничих товариств, наголошує пан Гевко, призводять ряд проблем. Серед них - руйнування під'їзних та внутрішніх доріг, старіння ліній електропередач, виведення з ладу трансформаторних підстанцій, водогонів. Окрім того, негативно впливає й ряд економічних чинників.
- Подорожчали тарифи на електроенергію, - продовжує перераховувати пан Гевко. - Зросли тарифи на проїзд, подорожчали органічні та мінеральні добрива, засоби захисту рослин. Відтак у таких умовах садово-городня ділянка може стати збитковою.
Тож, вважає голова спілки, товариствам необхідна підтримка від держави. А головним гальмом у розвитку є відсутність правової бази.
- Нема конкретного закону “про колективне садівництво та городництво”, - каже Роман Гевко. - А в існуючому законодавстві - значні протиріччя. Прикро, що у нас поширена думка, що колективне садівництво - особиста справа власника.
Свою допомогу в цій справі Роман Гевко вже не вперше пропонує державі. Зокрема, уже шостий рік працює над законопроектом, що зміг піднести садівництво. Однак, двічі зареєструвавши його у Верховній раді, його так ні разу й не розглянули.
