Тематична виставка «Колядують зорі на Різдво» діє у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. На ній представлені експонати із фондової збірки музею на різдвяно-новорічну тематику: дідух, гончарний посуд, шопка, зірка, вертеп. Доповнює експозицію частина різдвяних листівок, яких у фондах музею є більше трьохсот.

- У нас зберігається понад 300 різдвяних листівок, які є справжніми шедеврами видавничого мистецтва кінця ХІХ– початку ХХ століть, - розповіла Галина Гнатишин, старший науковий співробітник відділу фондів ТОКМ. - На них зображені біблійні герої: Свята Родина, небесні ангели, вифлеємські пастушки, східні мудреці; релігійні сюжети: народження Ісуса в яслях, принесення йому дарів; українські традиції святкування Різдва. У музейній скарбниці зберігаються раритетні художні листівки із малюнками відомих мистців свого часу, патріотичні повстанські поштівки, які створювалися у підпільних друкарнях УПА, а також листівки, які друкувала українська діаспора в усіх куточках світу задля збереження українських різдвяних традицій та культури. Оригінальністю вирізняються виготовлені власноруч різдвяні картки, а також листівки-листи, у яких зберігаються рукописи, пройняті теплотою людських рук та люблячих сердець.

Святкові листівки до краєзнавчого музею надходили завдяки дарункам відомих культурно-громадських діячів нашого краю – Богдана Головина, Ольги Букавин, Богдана Стасіва, Ганни Гаврилюк. Є серед них і поштівки, які належали  Стефанії Садовській – відомій тернопільської музейниці та краєзнавці.

- Вони датовані 1917 та 1920 роками, адресовані у Відень та Тернопіль, де в свій час проживала родина Садовських, - продовжує Галина Гнатишин. - На них – рукописні привітання від друзів із щирими різдвяними побажаннями. На одній із листівок – фотосвітлина «Українські Січові Стрільці в засніжених Карпатах. Стежа вертає зо звідів. Січень 1915 р.». Отож, музейні поштівки є носіями інформації, що дає можливість реконструювати цілу епоху, пізнати долі людей. На зворотах листівок зафіксовані дати, поштові штемпелі та марки, дані про відправників та одержувачів, вітальні тексти. Ці експонати засвідчують гарну різдвяну традицію, яку, на жаль, ми втрачаємо. Сьогодні, в епоху інтернету і мобільного зв’язку привітати друзів і родину з святом – миттєва справа. Але ще в недавньому минулому листівки надходили поштою і сприймалися як подарунок. Адже на зворотному боці було особисте звертання, побажання від коханих, рідних та друзів, написані власноруч.

Збережені листівки є цінними не тільки з мистецького погляду. Більшість мають свою унікальну історію та дають можливість реконструювати життєві долі звичайних людей.

- Одна із поштівок була адресована військовополоненому вояку Української Галицької Армії Миколі Візнюрі у табір міста Тухоля в Польщу, - розповідає Галина Гнатишин. – Надіслана 30 грудня 1920 року від брата Івана із села Чорнокінці, що на Чортківщині. Читаємо тут зворушливі слова: «Дорогий братчику! Желаю Тобі «Веселих Сьвят» і щоби на другий рік не були так порозкидані по Сьвіті але щоб вже разом засіли до Сьвятої вечері». Невідомо, чи зустрілися брати ще хоча б раз за спільним святковим різдвяним столом… Але ця листівка стала свідченням братньої любові та родинної єдності українців.

Однією з найдавніших у музейній скарбниці є листівка «Нова радість стала!», випущена в Коломиї на початку ХХ століття.

- Адресована вона професору Бережанської гімназії Альойзу Штайнеру, - каже Галина Гнатишин. – В основі цієї листівки - біблійний сюжет. На ній зображено убогих вифлеємських пастухів, які вартували свої отари з ягнятами у полі. Перед ними з’являється Господній ангел із радісною звісткою про народження Христа. Перший острах від чудесної появи Божого вісника перетворюється у них на радість від того, що Спаситель прийшов у цей світ.

Не менш цінними є різдвяні листівки 1930-х років із серії «Христос родився!», видані у Львові за мотивами творів відомих тогочасних митців Осипа Куриласа, Святослава Гординського, Василя Дядинюка. Зображували на українських різдвяних листівках також ікони Богородиці, безсмертний образ якої втілює ідею заступництва та спасіння України. Саме такою, за словами Галини Гнатишин, є «Мадонна Перемоги» талановитого митця Степана Луцика, надрукована пластовим видавництвом «Молоде життя» у 1952 році у США. На ній на фоні гербів українських міст зображено Божу Матір в осяйних шатах, яка тримає на лівій руці маленького Ісуса, а в правій - скіпетр із тризубом.

Оглянути виставку «Колядують зорі на Різдво» у краєзнавчому музеї можна до 19 січня.

Фото зі сторінки музею у фейсбуці