Сказати, що симпатиком твоїм великим був, не можу:
Ти міг слівцем міцним врубати, кулакам занадто волі дати
І у парламенті на хуліганистого хлопчака був схожий -
Прем'єр-міністра запросто на руки міг підняти
А ще бекграунд твій: кордон, автівки, Нідерланди...
Ну, не сприймалось це якось "гнилим" інтелігентом,
Тож думалось, що хочеш використати ті свої таланти
І у Верховній Раді скористатися моментом,
Але коли біда прийшла на землю нашу,
Й вона від згарищ та від крові побуріла,
Ти серед перших взявся бити, як би сам сказав, оту "паРашу"
І воював завзято, злісно, сміло
Але коли наказ "Вперед!" був - першим кидавсь ти вперед,
А не шукав причину, щоб попасти в лазарет
В яремну ямку чи в артерію на шиї - безнадійна рана ця
Над полем бою вознеслась твоя душа бійця,
А нам, живим, зосталось сумувати і гадати:
Якщо ти не Герой, то що ж належить героїзмом звати?
