Життя людини сповнене усіляких небезпек з давніх-давен.
Різницю між нашим доісторичним пращуром, який, вийшовши зранку зі своєї печери, одразу ж міг стати поживою для чогось шаблезубого або ж отримати палицею чи каменюкою по черепу від представника ворожого племені, та його нинішнім нащадком, котрий теж практично щодня ризикує потрапити під колеса "п'яної" або й тверезої автівки, визначає лише еволюція тваринного світу і те, що називається прогресом людства. Шаблезубі тигри та інші страховиська, що перебували на вершині так званого харчового ланцюжка, на щастя, вимерли, а юрби неандертальців з сучкуватими палицями вулицями вже давненько не бігають (хоча поодинокі випадки то тут, то там трапляються). Однак коли, приміром, сучасна "елітна" самка на шикарній іномарці провокує серйозне ДТП, виходить з салону, телефонує по "мобільнику" з виразом гидливості й нудоти на фізіономії, після чого на місце пригоди невдовзі прибуває її достойний самець (в кращому випадку в супроводі адвоката, в гіршому - кількох горилоподібних типів), який одразу ж енергійно (тобто безцеремонно і нахабно) починає "розрулювати" ситуацію і намагатися ставити "Струнко!" патрульних, то починаєш "чіста і канкрєтна" розуміти, що вся юридична і правоохоронна системи країни нічого не варті й що в даному випадку XXІ століття приязно ручкається з отою самою печерною епохою, коли все вирішувала груба сила.
Описаний випадок не є продуктом моєї хворобливої уяви - схожі сцени зовсім не є рідкістю для нашого суверенно-незалежного, а на додачу - ще й бездоганного з правової точки зору сьогодення. Висловлю, напевно, близьку до крамольної думку, але чомусь думаю, що для нашого суспільства це - навіть більша загроза з точки зору перспективи, ніж агресивні зазіхання північного сусіда зі стійкими звичками варвара. Він, дуже хочеться вірити, раніше чи пізніше піде з нашої землі (чи його "підуть").
Описана ж вище "крута" мерзота, боюся, залишиться - не в останню чергу тому, що дуже вже комфортно почувається в неписаних нормативних актах нашого менталітету, зокрема: "Правий той, хто має більше прав", "Волохата лапа і гроші вирішують все", "У нас всі рівні, та серед них є і рівніші", "Закон - як дишло" і т.д. Вочевидь, викорінення (випалення, викорчовування) усієї цієї зарази входить в перелік "домашніх завдань", що їх повинна виконати України на шляху до ЄС. Якщо це так, то не можна відмовитися від побоювання, що Євросоюз ще дуже довго обходитиметься без України...
