Відставка, про яку чи то зопалу, чи навпаки - заздалегідь обдумано і зважено - оголосив днями з трибуни парламенту Генпрокурор Юрій Луценко, стала чи не головною подією минулого тижня в середовищі вищого українського політикуму. Аналітики й політтехнологи одразу ж кинулися розмірковувати, що це було: емоційний спалах, чи добре обдуманий крок досвідченого і "тертого" політика. Не виключено, все ж, що Ю. Луценко  передбачав, що ця його ескапада в нинішніх умовах  не призведе до втрати керівного крісла в будівлі  на вулиці Різницькій, тобто нічим не загрожує. У зв'язку з цим мені пригадався випадок періоду моєї армійської служби офіцером-"двухгодичником" (так називали призваних до армії  після військових кафедр цивільних вузів).  Одного разу чимось роздратований командир батальйону вишикував офіцерів і заходився вичитувати їх, не уникаючи вживання "изящной русской словесности". Зупинившись перед одним з отих "двухгодичников", дотепним хлопцем з Харкова (теж, до речі, Юрієм), комбат проголосив зі звірячим виразом обличчя:

- А вам, товарищ лейтенант, я объявляю строгий выговор! И очередное звание вы хрен получите!

Харків'янин якусь мить помовчав, а потім несподівано випалив:

- Я не согласен, товарищ майор.

- С чем вы не согласны, лейтенант?! - здивовано звів брови комбат.

- Я считаю это наказание слышком мягким и требую расстрелять меня как военного преступника, - доволі твердо і з цілком серйозним виразом обличчя промовив провинний "двухгодичник".

У майора, здавалося, очі полізуть на чоло, він впритул наблизився до лейтенанта, свердлячи його поглядом, однак спромігся лише на здушене: "Вы....вы...вы",  після чого махнув рукою, давши зрозуміти, що всі вільні.

"Двухгодичник" з Харкова  Юрій  нічим не ризикував, знаючи, що більше своїх двох законних років не служитиме і чергове звання все одно отримає - навіть з десятком "строгих выговоров". Генпрокурор Юрій Луценко теж, мабуть, передбачав, що парламент за його відставку не проголосує (так і сталося), а Президент її не прийме. Дивіденди ж від цього ("Нехай знають, що не тримаюся за посаду"!) можуть прислужитися в подальшій політичній кар'єрі. Взагалі, оглушливі заяви досить легко робити, коли нічого втрачати (як у згаданому мною армійському випадку), або ж коли знаєш, що вони не обернуться неприємними наслідками. Досвідчений у грі на політичній шахівниці Юрій Віталійович знає це добре ...

Ігор Дуда