Переселенці зі Сходу поступово облаштовують життя у нашій області. Частина із них готові перенести до нас свій бізнес і продовжити працювати тут. А дехто із біженців, навпаки, планує повернутися додому.
Ксенія Мартиненко зі Слов’янська розповіла, що змушена була виїхати з рідного міста. А тепер вона планує продовжити свою справу у нас - запустити лінію з виробництва кукурудзяних паличок. Для цього перевезла у Тернопіль вже необхідне обладнання залишилось тільки знайти місце для такого виробництва та оформити необхідні документи.
Один із присутніх на зустрічі зауважив, що для того аби розпочати свій бізнес необхідно заново оформляти усі дозвільні документи. А
Богдан Петрів родом із Чортківського району, але після навчання потрапив по розподілу у Слов’янськ. Там він прожив і пропрацював 35 років. Та із початком воєнних дій повернувся на Тернопілля, щоб таким чином захистити свою сім’ю та рідних. У Слов’янську він мав свою справу – невеличке виробництво із виготовлення корпусів запобіжників високовольтних та низьковольтних ліній. Він також добре знайомий із виробництвом фарфору, свого часу сам займався цією справою. Тому готовий спробувати відродити Тернопільський фарфоровий завод. Щоправда, чоловік зазначив, що обладнання у нього дуже мало, тому у цьому питанні він потребуватиме допомоги.
Олександр Толстогузов у Тернополі вже кілька місяців, але тепер має намір повернутися у Краматорськ. Адже він є депутатом міської ради і видавцем місцевої газети. Хоче повернутися, оскільки почуває відповідальність, як депутат, перед своїми виборцями. І має намір вже у рідному місті допомогти людям налагоджувати життя після усього пережитого.
Ольга Трач
Фото автора