Жертвою війни на сході України став солдат ЗСУ із с. Золотники Теребовлянського району Олександр Денисов (1972 року народження). Він служив у 53-й окремій механізованій бригаді з липня 2015 року по 14 січня 2016 року (того дня помер) в Донецькій та Луганській областях.

І хоч смерть нашого земляка не пов’язана безпосередньо з бойовими діями в зоні АТО, все ж його прижиттєвий вклад за свободу Батьківщини суттєвий. Це підтвердили бойові побратими Олександра, які брали участь у супроводі тіла бійця додому. Так соратник по службі із Хмельниччини (прізвища не називаємо задля його безпеки) сказав: «Олександр був досить компетентним у військовій справі, добрим товаришем, на нього можна було покластися як на самого себе, в критичних ситуаціях йому можна було довіритись…» З тілом Олександра прибув також один з його командирів родом із Вінниччини та побратим із Козової.

Організовувала останній шлях солдата-земляка гуртом вся Теребовлянщина. Це, найперше, ветерани ГО «Спілка учасників АТО Теребовлянщини», райвійськкомат, районна державна адміністрація, районна рада, міська рада, а Золотниківська сільська рада взяла на себе всі витрати з похорону. На межі Тернопільської області тіло солдата зустрічали і потім доставляли додому демобілізовані бійці АТО – голова ГО спілки учасників АТО Олександр Бойко, Іван Костик, Ігор Братковський та волонтер Олег Уруський, який був водієм авто, яке надав безкоштовно підприємець з Теребовлі Василь Якимик, а також вищезгадані три бойових побратими покійного. Вони були особливо вражені відданням шани воїну ЗСУ, коли вздовж усієї дороги додому покійного ставали люди навколішки з лампадками пам’яті та квітами в руках, а в Микулинцях, селах Дружба, Струсів, Тютьків, Соколів, Надрічне священнослужителі правили заупокійні служби. А 23 січня пізно ввечері біля дому Олександра воїни побачили 9 священнослужителів. Це був Зарваницький деканат у повному складі.

Поховали вояка 24 січня. Бойові друзі покійного всі свої враження, відчуття та повагу висловили вголос на похоронах і пообіцяли ніколи не забувати про Олександра, допомагати при нагоді, а також розповідати про особливих людей Золотниківщини, яких вони, будучи в різних куточках України, ще не бачили.

Від Золотниківської парафії УГКЦ храму Св. Апостола Луки з проповіддю виступив о. Мирослав, який був учасником Євромайдану в Києві, неодноразово побував з волонтерською місією в зоні АТО і який пізніше тут же зініціював збір коштів від мешканців села та інших навколишніх сіл на пам’ятник Олександру.

Особливими були проповідь та виступ священика із Зарваниці о. Володимира Топоровського, зокрема, він сказав: «Священний обов’язок кожного українця – захищати свою Вітчизну в стані небезпеки. А ще це Богоугодна справа».

Олександр Денисов чесно виконав свій військовий обов’язок, віддавши найдорожче – життя. Він служив, боронив нашу Батьківщину. Є речі, які неможливо помацати, тобто відчути на дотик, це честь, свобода, правда, совість. Та без них немає життя у людей, без них це просто існування. Пам’ятаймо постійно про це, любімо та шануймо Господа нашого, Україну та її захисників, бо лише в такому єднанні наша сила!

Віктор Аверкієв, Номер один