Одним із ключових напрямів стане повноцінне впровадження профільної старшої школи.
Кабінет Міністрів України оновив план заходів із реалізації реформи «Нова українська школа» до 2029 року. Документ визначає подальші етапи впровадження НУШ, зокрема перехід до профільного навчання у старшій школі, підготовку педагогів, оновлення підручників та системи оцінювання.
Оновлення дорожньої карти пов’язане з тим, що початковий план реформи затвердили ще у 2017 році і він не враховував умов повномасштабної війни. Водночас про перезапуск НУШ не йдеться — уряд скоригував чинний план та визначив завдання на 2026–2029 роки.
Навчальні програми та матеріали для 10 класу планують запровадити у 2027 році, для 11 класу — у 2028 році, для 12 класу — у 2029 році.
Підготовка до реформи вже розпочалася. З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв почали навчання в межах пілотного проєкту профільної старшої школи. До початку повноцінного впровадження планують підготувати щонайменше 80% учителів 10 класів і керівників відповідних закладів освіти.
Також дорожня карта передбачає розвиток системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування для учнів. В Україні планують запровадити професію кар’єрного освітнього радника та підготувати щонайменше 15 тисяч таких фахівців.
Окремим напрямом стане оновлення системи створення підручників. План передбачає перехід до дворічного циклу підготовки та апробації навчальних матеріалів. Підручники для профільної школи розроблятимуть поетапно — одночасно із запровадженням навчання у 10–12 класах.
Крім того, уряд планує розширити можливості для професійного розвитку педагогів, розвивати педагогічну супервізію та інтернатуру, а також упроваджувати цифрові інструменти у цій сфері.
Дорожня карта також передбачає створення єдиних критеріїв оцінювання результатів навчання та підготовку до поетапного повернення державної підсумкової атестації у форматі зовнішнього незалежного оцінювання. Це стане можливим після відновлення ДПА та за умови, що дозволятиме безпекова ситуація.
Упродовж 2026–2029 років також планують розвивати систему моніторингу якості освіти, брати участь у міжнародних дослідженнях PISA та TALIS, а також використовувати дані АІКОМ для оцінювання ефективності реформи та поступового зменшення бюрократичного навантаження на заклади освіти.
