У Тернопільській, Черкаській та інших областях України місцеві чиновники не освоюють виділених на ремонт доріг грошей і не проводять відповідних тендерів через систему ProZorro.
"Це перший рік, коли у нас відбувається імплементація дорожнього фонду. Після його створення грошей на ремонт доріг виділяють значно більше, ніж раніше. Тепер це майже 22 млрд грн. 35% із них іде на облдержадміністрації – це частина реформи з децентралізації. І тепер місцева влада є відповідальною за ремонт доріг регіонального значення у своїх областях. На сьогодні перераховано приблизно 17 млрд грн. До того ж, дорожній фонд – не єдине джерело надходжень. Є бюджетні програми, митні експерименти, інвестиційні програми. Однак відсоток освоєння коштів, чесно кажучи, залишає бажати кращого. У середньому це 20–30%", – сказала Клітіна.
За її словами, у Мінінфраструктури немає можливості вплинути на регіональну владу.
"Чому гроші є, а дороги не ремонтують? Ми завжди думали, що якщо дати губернатору гроші на ремонт доріг, то він обов'язково цим скористається. На практиці все вийшло інакше. Гроші далі лежать на рахунках. У міністерства немає механізму, щоб уплинути на цей процес, прискорити його. Можемо тільки оприлюднити інформацію, які області не впоруються. Між собою називаємо це врученням премії "Золота яма". Наразі найменше грошей освоєно в Черкаській області. Станом на минулий місяць вони на ремонт доріг витратили менше ніж 1% виділених грошей. Минуло півроку, а там немає жодного виконаного контракту. Мало коштів освоїли Кіровоградська, Запорізька, Житомирська, Дніпропетровська та низка інших областей. Водночас Івано-Франківська область освоїла 65% грошей. Чому одні можуть, а інші – ні? У Тернопільській області, щоб не проводити тендери через ProZorro, уклали 96 контрактів на ремонт 2 км дороги", – зазначила співрозмовниця.
Вона підкреслила, що чиновники в регіонах не займаються контролем якості виконаних ремонтних робіт.
"Ми вивчаємо всі запитання, що виникають. Зрозуміло, місцевій владі потрібно розібратися в нюансах, правильно провести тендер, призначити замовника, найняти кваліфікований персонал. Це не так просто. І, ймовірно, на місцях не вистачає фахівців. Ще одне нове завдання – контроль якості. Місцева влада повинна наймати незалежних контролерів, які перевіряли б, як виконано роботи. Але насправді не роблять цього. Наразі ми розробляємо законодавчий механізм, щоб ця норма стала обов'язковою", – резюмувала Клітіна.