Випадково кинутий на екран телевізора погляд вихопив повідомлення на стрічці новин. У ньому йшлося про те, що начальник особистої охорони екс-президента Віктора Януковича заарештований.
Не знаю, чим провинився шеф "бодігардів", який, здається виконував суто технічну роботу охорони дорогоцінного тіла екс-гаранта, але рішення суду - справа серйозна і має викликати повагу. Однак, щоб поборники справедливості й торжества закону не кинулися одразу щиро вітати один одного або ж телефонувати, щоб повідомити цю радісну новину, в кінці інформації додається одне, але вельми суттєве слово - заочно. Англійською мовою це юридичне формулювання звучить більш наукоподібно (з додаванням латині), але водночас і більш зрозуміло: arrest in absentia, тобто арешт за відсутності підозрюваного.
Саме з додаванням отої самої "in absentia" був засуджений до смертної кари Нюрнберзьким трибуналом "тінь Гітлера" Мартін Борман. Втім, самому екс-начальнику партійної канцелярії фюрера від цього було ні холодно ні жарко - він чи то загинув, втікаючи з обложеного Берліна, чи дожив (якщо вірити великому вигаднику Юліану Семенову) до початку 70-х на якійсь фермі в південноамериканських тропіках (можливо, і з блакитним басейном - пригадуєте, як живописав шеф гестапо Мюллер?) у страху перед заслуженою розплатою. Якщо правдива саме остання версія, то колишня "тінь фюрера", можливо, боялася і власної тіні...
Навряд чи у фігурантів нинішніх справ українського правосуддя з числа колишніх соратників "проффесора" - любителя страусів починають тремтіти коліна й холодний піт вкриває спину, коли вони дізнаються про такий вирок. Всі оті клюєви, кучеренки, не кажучи вже про самого Януковича не без підстав можуть думати, що в українського правосуддя трохи закороткі руки, щоб виконати присуд власного суду. А якщо б навіть хтось з них і ризикнув повернутися на рідні терени, то досвід Р. Богатирьової (можливо, не найбільш одіозної представниці команди "донецких") демонструє, що все може закінчитися зовсім легеньким переляком і деякими короткотривалими незручностями перебування в ролі підозрюваної в залі суду. Отож, чи не є оті проголошування заочного арешту банальним засобом психологічного тиску на тих, кого реально притягнути до відповідальності в даний час неможливо (пригадуєте, як гнівно-урочисто зачитував декілька років тому тодішній Генпрокурор Ю.Луценко текст звинувачення тому ж В.Януковичу ?)? А заразом - і засобом переконання суспільства в тому, що правова система, яка існує на стягувані з членів цього суспільства податки, таки не дрімає і справу свою робить?. Хоча б заочно...
