Ремонт сходів у парку "Топільче" просувається, і ще недавно незугарний земляний схил, яким ризикували спускатися додолу й підійматися вгору переважно схильні до "екстриму" суб'єкти, набуває дедалі більш  пристойного, близького до завершеного  вигляду. 

Найперше позитивне враження - з опорної стіни зникла загадкова абстракція, зміст і приховану ідею якої мені (й думаю, не лише мені) так і не вдалося розгадати. Стіна зараз сяє свіжою чистотою, проте це не означає, що невдовзі на ній не з'явиться черговий шедевр з натяками на фалос, медузу, віяло, жіночу сукню і ще дідько зна на що з того ж символічного ряду.

Ремонт сходів цікавий також з точки зору дослідження звичок нашого люду. Коли робітники почали встановлювати нові (чи реставровані) сходи, вхід на них з боку вулиці Миру було перегороджено. Це, мабуть, означало, що обивателям, які вже було знову почали звично спускатися ще незугарними, з цементними щербинами сходами, варто вибрати інший маршрут - для їхнього ж майбутнього блага, щоб робота була виконана якісно. І що ви думаєте? Днями, розмовляючи поблизу зі знайомим, я водночас кидав око в бік перегородженого дошками спуску в парк. Короткочасність мого спостереження, можливо, не дає повної і об'єктивної "наукової картини", але... Троє підлітків спритно пірнули під загорожею й зникли внизу на сходах. Потім так само знехтував нею суб'єкт з помітними ознаками похмільного синдрому (даю простір для "творчості" вираженому й до біса безграмотному неадеквату і  рогоносцю, що зве себе "Саша Крест" і чутливо реагує майже на всі мої публікації). Поважна жіночка з величенькою сумкою підійшла до сходів, хвильку подумала і подалася вулицею Миру.  Наступним маргіналом виявився білий лабрадор, який "втягнув" у своє порушення й молоду господиню, потягнувши її за поводок за собою донизу. Далі в зворотному напрямі зійшла східцями, сміючись з чогось і зграбно зігнувшись перед дошкою-бар'єром, молода пара. Наостанок огрядний дядечко, підійшовши до загорожі, декілька секунд постояв, відтак не без деяких зусиль і помірно напруженого опору з боку власного черева проліз під перешкодою й попрямував додолу. На цьому моя розмова зі знайомим, а разом з нею - і псевдонаукова "вибірка" закінчилася. З близько десятка "об'єктів спостереження" лише один (точніше, одна) вчинила так, як від неї в даний момент очікувалося. Для висновку про суцільний правовий нігілізм інформації ніби малувато. Для згадки про деякі живучі національні звички - ніби достатньо...

Ігор Дуда