Не лише наша країна цього року святкує свiй 20-рiчний ювiлей. Рiвно 20 лiт сповнюється i тим, хто народився на територiї сучасної України 1991 року.

.

Частина цих людей уже має не лише паспорт, а й майже всi права та обов'язки громадян, наприклад, право голосу. Торiк народженi в Українi вперше взяли участь у визначеннi народом майбутнього держави на виборах Президента. З кожним роком вплив цих людей на долю країни зростає.

Хто ж вони такi? Якi їхнi цiнностi? I чим вони вiдрiзняються вiд громадян, свiдомiсть котрих почала формуватися ще в радянськi часи? Про це "Експрес" спiлкувався з провiдним науковим працiвником Iнституту демографiї НАНУ Лiдiєю Ткаченко та директором програм розвитку людського потенцiалу Iнституту Горшенiна Мариною Ткаченко.

- Як молодi українцi ставляться до держави, в якiй народилися? Чи пишаються своєю країною?

М. Ткаченко:

- Бiльшiсть сучасних наших студентiв пишаються тим, що є громадянами України. Таких у нашiй державi 55,4%. Водночас тих, хто вважає, що пишатися в цьому сенсi нiчим, - 13,5%. I це бiльше, анiж у сусiднiх Росiї i Польщi.

- Наскiльки нинiшня молодь цiкавиться полiтикою?

М. Ткаченко:

- Значною мiрою. Вiдповiдь "точно так" дали 21,6% українських студентiв, а "радше так" - ще 45,6%. Водночас, загалом не цiкавляться полiтичним життям лише 3,7% опитаних нами молодих людей.

Причому для того, аби влада почула народ, на думку молодого поколiння, 22,8% молодi назвали ефективним методом впливу на ситуацiю у країнi членство в полiтичних партiях, а 17,5% вважають за потрiбне писати рiзноманiтнi звернення i петицiї. Це говорить про те, що українська молодь прагне тиснути на владу для того, аби чогось домогтися. I це добре, оскiльки така поведiнка є ознакою громадянського суспiльства.

Л. Ткаченко:

- На останнiх президентських i мiсцевих виборах молодi проголосувало найменше. Вона взагалi найчастiше або iгнорує вибори, або голосує "проти всiх".

Серед полiтичних лiдерiв значну популярнiсть у молодi, як показали вибори-2010, мали Сергiй Тiгiпко та Арсенiй Яценюк. Також вона частiше, анiж старшi, пiдтримує новi полiтичнi сили, як-от "ПОРА", "УДАР" Кличка, "Свободу" Тягнибока. Але притiм молодi українцi не мають сталих полiтичних симпатiй.

- Чи хочуть молодi українцi жити в державi, в якiй народилися?

М. Ткаченко:

- На жаль, таких виявилось лише 29,1%. Ще 10,8% опитаних не змогли вiдповiсти на це питання. Решта прагне виїхати за кордон. Найбiльш популярнi країни, де хотiли б жити нашi молодi люди, - США, Великобританiя та Нiмеччина. У Великобританiї, до речi, дуже багато української молодi хотiло б здобути освiту. Ми нарахували таких аж 45,9%, тодi як в Українi хоче навчатися всього 15,5% молодi.

Л. Ткаченко:

- Нашi молодi люди часто надто амбiтнi. Вони дивляться американськi фiльми, де в кожного 16-рiчного вже є своя машина й таке iнше. I таким чином у них формуються дещо викривленi уявлення про життя. Вони не завжди розумiють, що на красивi автiвки та розкiшнi будинки треба заробляти.

- Якi професiйнi орiєнтири в сучасної молодi?

Л. Ткаченко:

- Вона, правду кажучи, мало замислюється над вибором професiї. Я б навiть сказала, що молодi люди нинi менш цiлеспрямованi, анiж ранiше.

Самостiйно оплатити освiту намагаються тiльки 2,6% студентiв. Це значно нижчий показник, анiж у Росiї i Польщi. Серед росiян на навчання самотужки заробляють 6% студентiв, а серед полякiв - 12,7%.

До речi, три чвертi молодих українцiв вважають, що головне в роботi - високий заробiток.

- Що є характерним для системи цiнностей нового поколiння українцiв?

М. Ткаченко:

- Найперше, чим вiдрiзняється це поколiння вiд старших людей, - що вони вкладають у поняття "успiх". Понад 70% нинiшнiх студентiв вважають, що успiх - це самореалiзацiя. Кар'єру називають успiхом у життi трохи бiльш як половина молодi. А ось любов i дружбу для успiшної людини важливими вважають лише 48,9% українцiв.

Вони менше ходять у театри (17% зiзналися, що взагалi нiколи їх не вiдвiдують) i багато часу проводять в iнтернетi (глобальна мережа є важливою складовою життя для 80% молодих людей). Частiше за все на дозвiллi вони зустрiчаються з друзями, рiдко ходять до церкви (таких виявилось тiльки 12%).

- Коли цi люди матимуть визначальний вплив на ситуацiю у нашiй країнi? I як вони можуть вплинути на розвиток держави?

Л. Ткаченко:

- Для цього потрiбно ще щонайменше 20 рокiв. Але вже тепер видно, що це поколiння, народжене в незалежнiй державi, значно вiльнiше мислить за своїх батькiв, дiдусiв i бабусь. Вони - iндивiдувалiсти i цiнують своє право вибору.

Крiм того, молоде поколiння добре знає про свої права i про те, як їх виборювати. Вони розумiють iснування кореляцiї мiж власним успiхом i успiхом країни - що успiшнiшою буде країна, то бiльше можливостей для успiху буде в її громадян.

I хоча полiтикам їх легко пiдкупити, але ввести в оману, як старше поколiння, майже неможливо. Думаю, усе це в майбутньому позитивно позначиться на розвитковi нашої держави.

Олександра Тамкова, Експрес