Тернополяни здивовано дивилися на чоловіка, який підіймає у повітря крило, схоже на велетенського повітряного змія. “Змій” наповнюється вітром і на великій швидкості тягне за собою чоловіка на сноуборді по замерзлій кризі Ставу.
- Я приїхав з Фінляндії, у Тернополі пробуду кілька днів, - розповідає англійською Сало Раутамаккі. - Цей літаючий прилад називається кайт. Ними можна кататися на спеціальних дошках по морських хвилях, а можна і по снігу. У мене варіант вітрила, який підходить і для того, і для іншого заняття.
Однак у Тернопіль фін Сало приїхав не для того, аби просто покататися нашим Ставом, а з просвітницькою метою.
- Я агітую молодих людей не вживати наркотиків та вести здоровий спосіб життя, - каже містер Раутамаккі. - У житі є багато цікавих речей, тому зовсім не потрібно для цього вживати наркотики чи алкоголь. Показую це на власному прикладі. Також допомагаю людям із різних країн краще вивчити англійську мову.
Довкола Сало і справді збирається багато молодих людей. За кілька хвилин, поки кореспондент з ним розмовляв, підходять двоє незнайомих між собою хлопців. Цікавляться про його життя. Розпитують про кайт. Підходять також і рибаки.
- Ти знаєш англійську, то скажи йому, що під тим берегом вітер сильніший, - говорить до мене один із зимових рибаків. - Нехай покатається собі чоловік.
Та для кайту Сало достатньо і того вітру, що є тут. Каже, що у нас дуже красивий і великий Став.
- З допомогою кайту можна ще й стрибати високо у повітря, та я тут цього робити не буду, просто поїжджу, - каже він. Після чого пропонує спробувати і мені.
Тягну за дві середні стропи, і велетенський повітряний змій злітає у повітря. Сильний ривок валить мене на сніг, але відразу встаю. Тримаюся на рівних ногах і намагаюся керувати дивною штуковиною - вона весь час норовить перекинутися на один або на інший бік.
Врешті віддаю його транспортний засіб іноземцю. Він вдягає на себе кріплення. Двоє хлопців, які прийшли подивитися, перевертають кайт по вітру, і на великій швидкості Сало Раутамаккі від’їжджає вглиб Ставу.
Віталій Дерех, "20 хвилин"
