«Шахтар» - «Парі Сен-Жермен» - 0:3

Коли на жеребкуванні у Монако гендиректор «Шахтаря» Сергій Палкін побачив, які суперники дісталися його клубові з перших двох кошиків, у нього на мить з’явився такий вираз обличчя, наче він щойно втратив усі свої вклади в банках і акції. Або ж почув невтішний діагноз лікаря. Як тепер виявилося – недаремно. Звичайно, після жеребкування була неодмінна данина браваді в інтерв’ю, була і заява Ріната Ахметова про те, що «нинішній «Шахтар» - найсильніший за останні роки». Чи це так насправді? Втрата Адріано і Дугласа Кости не могла минути безслідно, тим більше – без реального кадрового підсилення. Для порівняння:  «ПСЖ»  підсилив і без того потужний склад Анхелем Ді Марія, не пошкодувавши для цього 65 млн. євро. Погодьтеся, Ді Марія і Гладкий,
від якого м’яч відскакує як від бетонної стіни, в ролі атакуючих наконечників – це дещо різні речі.

Перший тайм дав вичерпну відповідь на запитання, чому «Шахтар» і його амбіційний президент уже стільки років стукають у двері європейської клубної еліти, а їх туди ніяк не впускають. Парижани одразу ж застосували високий пресинг, не даючи суперникам зайвої миті на обробку м’яча і прийняття рішень. Робота ж м’ячем самих гравців «ПСЖ» зачаровувала: жодного зайвого дотику, миттєва передача на партнера, грамотний відбір і під страховка.  На їхньому тлі вправність бразильських віртуозів «Шахтаря», яка так переконливо діє на суперників на зразок «Волині» чи «Сталі», помітно потьмянішала. Іноді здавалося, що вони просто не знають, що робити. Так беззубо виглядати на своєму (нехай і формально) полі – це щось неприємно нове у практиці донецького клубу.  Гол же французи (хоча власне французів у складі «ПСЖ» - кіт наплакав) забили навдивовижу просто: навіс з флангу - даремна спроба Тайсона протистояти значно вищому Орьє –марний стрибок П’ятова. Як потім зізнавалися в інтерв’ю гравці «Шахтаря», цей гол психологічно надламав їх. Їхня гра взагалі розладналася, і другий гол, ще безглуздіший за перший, не змусив на себе чекати. Знову навіс, цього разу з кутового, анемічний опір Гладкого Луїзу – і м’яч за чудернацькою траєкторією невідомо від якої частини тіла бразильця влітає у ворота. Майже одразу Ді Марія, скориставшись деморалізацією донецького захисту, вийшов віч-на-віч з П’ятовим, однак пробив повз ворота. Такий самий «акт милосердя» він повторить і в другому таймі, коли «Шахтар» усіма силами кинеться виправляти становище. Підопічним Луческу таки вдалося перехопити ініціативу, хоча не виключено, що «ПСЖ»  свідомо поступився нею, сподіваючись впіймати суперників на контратаці. Біля «французьких» воріт стали виникати загрозливі ситуації, і тут Тейшейра знову довів, що рватися у кращі бомбардири УПЛ – це одна справа, а завдати акцентованого вирішального удару в матчі з топ-клубом – зовсім інша. Бразилець змарнував декілька стовідсоткових моментів, а за таке, як водиться у футболі, належиться кара. На останній хвилині гри Ібрагімович, котрий перед тим нічим особливим не вирізнявся, вийшов на побачення з П’ятовим і якимось чудернацьким ударом-штурханом та ще й за допомогою рикошету від Срни таки увіпхнув м’яч у ворота. Цим самим він позбавив мене необхідності говорити «комплемани» знайомому студенту з Нігерії, який спрогнозував перед матчем рахунок 0:2.

Тепер завдання «Шахтаря» у групі гранично спростилося і конкретизувалося: боротьба за третє місце й «аусвайс» в Лігу Європи. Цим підопічні Луческу й займуться у двох спарених матчах зі шведським «Мальме».

Ігор Дуда