"Треба враховувати, що Іран - складна держава", - пригадується, сказав представник МЗС України в розпал історії, пов'язаної зі збиттям іранською ППО "Боїнга" з 11 членами українського екіпажу на початку січня 2020 р. Це було сказано у зв'язку із надто вже безпардонними спробами іранської сторони уникнути відповідальності. Тепер можемо додати, що Іран не просто складна, а дуже складна держава. Більше того - ворожа нам, оскільки надала в розпорядження Росії величеньку армаду дронів-камікадзе Shahed, які, мов ті витвори інопланетного know how  з американського фільму-катастрофи "День Незалежності", численними роями атакують нині українську землю, сіючи смерть і руйнування.

Чим викликане таке тісне і зовсім не бажане для нас нині співробітництво тоталітарних режимів дещо різного штибу? Адже Росія, як і її попередник СРСР, пригадується, добряче долучилися до створення і зміцнення воєнної машини Іраку часів правління С.Хусейна - сусіда Ірану, з яким у нащадків персів склалися приблизно такі відносини, як у кота з собакою, і з яким вони тривалий час вели виснажливу і безрезультатну війну. Можливо, настановами якогось аятоли стосовно того, що треба допомагати одним "невірним" (росіянам) знищувати інших "невірних" (українців)? Хоча, швидше за все, йдеться про суто економічний інтерес - як не як, оплата Росією в тій чи іншій формі воєнних поставок з Ірану (чи можна таке було уявити ще зовсім недавно?), напевно, допомагає Тегерану, стиснутому доволі жорсткими санкціями Заходу. Справді, ну хто тебе зрозуміє краще, аніж теж звідусіль "обложений" санкціями партнер, нехай він і хреститься й тримає свічку в церкві, а не стелить килимок для намазу?

Як виявилося, у того партнера можна не лише чимось "розжитися", а й перейняти деякі його паскудні звички. Зокрема - здатність брехати, не моргнувши оком. Більше того - з виразом державницької величі на обличчі. І ось уже офіційний представник МЗС Ірану Насер Канаані урочисто заявляє, що Тегеран "не передавав Росії безпілотники для використання у війні проти України". Це як розуміти: не передавав взагалі, чи передавав  для використання в гуртках авіамоделістів у новостворених палацах піонерів?  "Ми не надавали зброю жодній стороні воюючих країн", -  додав іранський функціонер. Але ж щось нині таки падає на голови українців, нехай і перейменоване підступними московитами у безневинну  рослинку "Герань".

Зі свого боку радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що  "Іран несе пряму відповідальність за вбивства українців, які загинули внаслідок атак дронами-камікадзе іранського виробництва українських міст". "Країна, що пригнічує власний народ, тепер передає ru-монстрам зброю для масових убивств у центрі Європи. Ось що означає незакінчена справа і поступки тоталітаризму. Той випадок, коли санкцій вже точно замало", - додав він. Щодо "незакінченої справи" і "поступок тоталітаризму" більш-менш зрозуміло. Але як розуміти "коли санкцій вже точно замало"? Як ледь приховану обіцянку вдарити "Хімарсами" по Ірану? Чи підштовхування до цього Заходу?

Так одразу й не розберешся. Таки справді, складна ця країна - Іран. А тепер ще й ворожа. Хоча сама вустами свого офіційного представника це заперечує. Пригадуються слова одного з  персонажів незабутнього Жан-Поля Бельмондо: "Все  двоїсто, все туманно. Все - як у вашому Корані: рахат-лукум з отрутою". Що й казати, зайвий ворог в нашому становищі - не найкраще придбання. Хоч він і стверджує, що отрути не постачав ні нам, ні нашим головним нині ворогам...