Епідемічна ситуація зі сказом ускладнюється в Україні, а, зокрема, і на Тернопільщині. Природні вогнища інфекції фіксують у більшості регіонів. Поширюється хвороба через укуси хворих сільськогосподарських тварин.
На Тернопільщині цього року через укуси тварин до лікарень звернулося півтори тисячі жителів краю. В основному шкоду наносили собаки й кішки. У разі нападу хворих на сказ тварин, людей вакцинують.
«Заразитися сказом можна як від диких, так і від свійських тварин через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, контакт зі слизовими оболонками, ослинення хворою твариною. Найчастіше люди інфікуються в результаті контакту з хворими на сказ домашніми котами й собаками та дикими тваринами: лисицями, вовками та кажанами. Також небезпеку становлять безпритульні невакциновані тварини. Тривалість інкубаційного періоду сказу в людини зазвичай становить від одного до трьох місяців, але може варіюватися від одного тижня до року. Усе залежить від місця, кількості і глибини укусів: найнебезпечніші укуси — в обличчя та голову загалом», − розповідає головна державна санітарна лікарка Тернопільської області Оксана Чайчук.
За словами спеціалістів, слина інфікованих сказом тварин є заразною. У тварини, хворої на сказ, може бути надмірна слинотеча, блювота, збудження, агресія, споживання неїстівних речей, прояви виснаження. За даними ВООЗ, у 99% випадків смерті людини від сказу, джерелом інфекції є собаки. Близько 40 % жертв укусів імовірно скажених собак — діти віком до 15 років.
Початкові симптоми інфікування сказом — підвищення температури та біль, а також незвичні або дискомфортні відчуття: поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.
Софія Романська
