2 листопада церква вшановує пам’ять великомученика Артемія, що загинув в 362 році, і праведного отрока Артемія Веркольського, який помер у XVI столітті.

Перший з них походив із знатного римського роду. Він переніс мощі апостолів Андрія і Луки із грецької провінції Ахайї до Константинополя, потім був воєначальником Єгипту. Згодом Артемія катували. Його поклали на кам’яну плиту, а зверху вдарили великим каменем, так що виступити нутрощі, але він лишився живим. Після цьому йому відтяли голову. На цій підставі святого Артемія здавна шанували як цілителя від грижової хвороби.

Інший Артемій був уродженцем села Веркола на Пінезі (воно існує і нині). У 12 років він був убитий блискавкою, коли разом з батьками боронував ріллю. Батьки поховали сина в сосновому лісі, а згодом останки перенесли в сільську церкву. Незабаром від поховання почали зцілятися люди – від лихоманки, очних хвороб тощо.