У Тернополі заявила про себе нова партія «Україна майбутнього». Діяльність її розпочалася ще пів року тому. Але нещодавно керівник організації, молодий тернопільський політик Ігор Яворський озвучив на прес-конференції визначальну позицію своєї організації щодо однієї з найгарячіших останніх подій українського політикуму – нового закону про вибори.

– Цей закон спрямований передусім на захист інтересів діючої влади ­та консервацію існуючого режиму, і є прямим шляхом до тотального контролю Партії регіонів та її сателітів над законодавчою владою. Вибори на округах у центральній і східній Україні повністю контрольовані адмінресурсом. Значить, при тій же пропорції, в наступному парламенті ПР може отримати більше як 300 мандатів, що дасть можливість змінювати Конституцію. А в такому випадку Україну може чекати усе найгірше, як от приєднання до євразійського союзу Путіна. І це при тому, що реальний рейтинг Партії регіонів сьогодні менший за 15 відсотків по всій країні, тобто ця влада аж ніяк не представляє інтереси і волевиявлення народу, –  заявив Ігор Яворський.

Голосування за закон БЮТом  та НУНСом  лідер тернопільської «України майбутнього» назвав  капітуляцію парламентської опозиції, а щодо «Фронту змін» висловився ще критичніше.

– Закон підготований Партією регіонів, але  відповідальність за нього лягає і на «Фронт змін», адже робочу групу офіційно очолював  його представник Князевич. І хіба це не доказ, що опозицію Яценюка призначено на Банковій? – наголошує політик.

Відтак Ігор Яворський заявив про гостру необхідність об'єднання непарламентських партій, «не замішаних в усій цій змові», для створення потужної і прохідної політичної сили. Основним же завданням своєї політсили він бачить зараз «консолідацію справжньої, реальної опозиції задля порятунку держави». До речі,  «Україна майбутнього» позиціонує себе як проєвропейська партія праволіберального спрямування, у центрі ідеології якої стоїть вільна людина з її правом на щастя та всебічний розвиток. А своїми базовими цінностями «УМ» називає свободу, совість і солідарність, а також власність, як соціальний та економічний фундамент реалізації прав людини та гарантію її свобод.