Два тижні тому, розповідаючи про теракт в центрі Лондона, я взяв на себе невдячну місію похмурого провидця й риторично запитав, чи буде продовження після вилазок у Парижі, Ніцці, Берліні та Лондоні. На відповідь, на жаль, чекати довелося недовго.

7 квітня в центрі Стокгольма попередньо викрадена потужна вантажівка на великій швидкості в’їхала в натовп людей, які безтурботно прогулювалися центральною пішохідною вулицею шведської столиці. Відтак авто врізалося у вітрину торговельного центру і загорілося. За свідченням очевидців, за кермом був бородатий суб’єкт, якому вдалося, користуючись сум’яттям і панікою, втекти. П’ятеро загиблих і значно більша кількість поранених, яка ще не є остаточною – такий попередній підсумок чергового кривавого «ралі». Спецслужби Швеції та прем’єр-міністр країни одразу ж кваліфікували те, що сталося, як терористичний акт.

Не знаю, чи вивчають нинішні терористи історію, але якщо так, то з неї вони могли б довідатися, що сонно-розслаблена Швеція може бути цілком підходящим місцем для їхніх пекельних екзерсисів. 28 лютого 1986 року також на одній з центральних вулиць Стокгольма був убитий тодішній прем’єр Улоф Пальме. Цьому злочину добряче посприяла дивовижна зговірливість спецслужб, які піддалися на прохання Пальме не супроводжувати його на вечірній прогулянці. Цей злочин так і залишився нерозкритим. Наступні прем’єри країни, можна припустити, вже не були такими безтурботними…

Отже, знову бородатий зловмисник. І почерк схожий на теракти у Ніцці,  Берліні та Лондоні – скидається на те, що терористи вирішили не «розпещувати» європейських обивателів різноманітністю й діяти найпримітивнішим і найбрутальнішим способом. Схожість «сюжетів» наштовхує на думку, що й пишуться вони в одній «редакції». Поки Швеція переживає зрозумілий шок, на подію відгукнулися деякі українські публічні особи. Зокрема, нинішній військово-цивільний губернатор Донеччини Павло Жебрівський зазначив, що те, що сталося – наслідок «надмірної уваги Європи до прав меншин». І що в цьому питанні потрібно дотримуватися «золотої середини». А телеведучий  Петро Мага, згадавши сумної пам’яті «норвезького стрільця» А.Брейвіка, додав, що в деяких країнах Європи нині відбувається ледь не його героїзація, що, в свою чергу викликано підступними і нелюдяними методами, що до них вдаються ісламські радикали. Відчувалося, що лише телевізійна політкоректність завадила Жебрівському і Мазі проголосити: «Та не пускайте ви до себе тих…».

…На риторичне запитання, що буде після Лондона терористи відповіли Стокгольмом.  Із забобонних міркувань не буду запитувати, що і де буде тепер. Якби це ще допомагало відвернути чергову загрозу…

Ігор Дуда

Читайте на цю тему:

Париж – Ніцца – Брюссель – Берлін – Лондон: далі буде?