Світовий конгрес українців проти закону Колесниченка. Чому мовчить Ратушний?
Найбільша організація українських діаспорян - Світовий Конгрес Українців відгукнувся на загрозу для української мови, яку несе розроблений регіоналами проект закону. Їх заяву ми публікуємо нижче. У той же час конкуруюче діаспорне об'єднання - Українська всесвітня координаційна рада під керівництвом Михайла Ратушного переймається лише футбольним змаганням у Тернополі
Світовий Конґрес Українців (СКУ) глибоко стурбований подальшим розглядом на початку червня 2012 р. Законопроекту “Про засади державної мовної політики” під авторством представників Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка, що є черговою спробою узаконити статус російської мови як регіональної та на цій підставі надати право для її застосування нарівні з державною чи замість неї в роботі органів державної влади та самоврядування, в освіті та в інших сферах суспільного життя.
Законопроект “Про засади державної мовної політики” суперечить:
Конституції України, яка стверджує, що “Державною мовою в Україні є українська мова” (ст. 10) таЄвропейській хартії регіональних мов або мов меншин та Рамковій конвеції про захист національних меншинпро те, що просування регіональних мов та мов меншин не повинні відбуватися за рахунок державної мови.
Беручи до уваги той факт, що упродовж кількох століть панування в Україні царської та радянської імперій російська мова насильно впроваджувалась у всі сфери державного і соціального життя та одночасно витісняла з ужитку рідну мову українського народу, яка в свою чергу зазнавала жорстоких утисків та репресій, - цей законопроект становить серйозну небезпеку для майбутнього розвитку української мови та ставить під загрозу роль, яку вона має відігравати як єдина державна мова в Україні.
Законопроект “Про засади державної мовної політики” та його попередні варіанти були неодноразово критично оцінені широкою українською громадськістю та відомими міжнародними інституціями, у тому числі й Верховним комісаром у справах національних меншин ОБСЄ Кнутом Воллебеком та Європейською комісією Ради Європи “За демократію через право” (Венеціанською комісією).
На особливу увагу заслуговують наступні висновки Венеціанської комісії щодо Законопроекту “Про засади державної мовної політики” від 16-17 грудня 2011 р.:
20. [...] незважаючи на той факт, що ст. 10 Конституції визначає державною тільки українську мову, в кількох статтях проекту закону російська мова отримує той самий рівень захисту, як і українська. Це включає: публікацію актів центральних органів влади, паспорти та документи персональних даних двома мовами; досудове слідство, допити та прокурорський нагляд; освіту в “дошкільних, загальноосвітніх середніх та позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, згідно з потребами громадян”; вивчення державної мови та російської мови в усіх загальноосвітніх середніх навчальних закладах; поштові відправлення та телеграми.
21. Таким чином, для багатьох аспектів державного управління російська стає “на рівних” із державною мовою. Хоча вивчення української мови залишається обов'язковим і має забезпечуватися, згідно з проектом Закону про мови можна пройти всю програму від дошкільного до університетського рівня російською мовою. Визнання мовної свободи у ЗМІ та культурній сфері може ще більше призвести до домінування російської мови завдяки ринковим чинникам.
22. Як підкреслювалось Венеціанською комісією, із самого початку було зрозуміло, що російська мова найвірогідніше відповідатиме 10% порогу, необхідному для посиленого захисту на багатьох, якщо не на більшості територій України. Наслідком цього стане те, що у численних сферах громадського життя російська буде використовуватись “на рівних” або навіть замість державної мови.
24. [...] Однак Венеціанська комісія також підкреслювала той ризик, що ставлення до російської мови на одному рівні з українською може применшити інтегративну силу української мови та поставити під загрозу ту роль, яку ця мова має відіграти як єдина державна мова. Більше того, Комісія підняла питання відповідності проекту Закону про мови ст. 10 Конституції.
Незважаючи на низку серйозних застережень, 24 травня 2012 р. відбулося перше слухання Законопроекту “Про засади державної мовної політики”, яке викликало різке протистояння та глибоке напруження в українському суспільстві.
Ще раз наголошуючи на шкідливості Законопроекту “Про засади державної мовної політики”, який ставить під загрозу існування української мови як єдиної державної мови в Україні, СКУ закликає Верховну Раду України негайно зняти його з подальшого розгляду.
СКУ є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об’єднує в своєму складі українські організації із 32 країн та підтримує зв’язки з українцями ще 14 країн.
