Зустріч із класиком української літератури, майстром поетичного перекладу, політиком, дипломатом, культурологом, Героєм України Дмитром Павличком відбудеться у Тернополі 11 вересня.
Довідка
Дмитро Васильович Павличко — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч.
Народився 28 вересня 1929 р. у Стопчатові, що на Івано-Франківщині, у селянській родині. Початкову освіту здобув у польській школі в с. Яблунів, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в радянській десятирічці, повідомляє 20minut.ua
Від осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув'язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у належності до УПА. У 1953 р. закінчив філфак Львівського університету. Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Протягом 1971–1978 pp. Д. Павличко редагував журнал «Всесвіт».
Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з'явилася у 1953 р. Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958),«Правда кличе» (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів. У 1968 р. вийшла збірка «Гранослов», згодом «Сонети подільської осені»(1973), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994).
Д.Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет» (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984), «Біля мужнього слова» (1988).
Д.Павличко — один з організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т.Шевченка. У 1990-1999 роках — народний депутат України. У 2005 р. знову обраний народним депутатом України (фракція Української Народної Партії). На IV Всесвітньому Форумі Українців, що відбувся в Києві 18-20 серпня 2006 р., Павличка Дмитра Васильовича обрали Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради.
