У відкритий бій та кілька разів під обстріли з важкого озброєння потрапили тернопільські волонтери Логістичного центру, розвозячи минулої поїздки допомогу бійцям АТО. Розповідають – насправді перемир’я ніякого на Сході немає й тішаться що залишилися живими та обійшлися без поранень. Волонтери кажуть – поїдуть і знову, лише було б що везти, бо склади Логістичного центру знову порожні.
Волонтери, які повернулися зі Сходу додають – українські військові на передовій в такій напрузі постійно, тому підтримці із тилу тішаться неймовірно. Потреб залишається чимало – форма, військове взуття, одяг, прибори нічного бачення, продукти, зокрема свіжі овочі поки сезон, казанки, комбінезони і ключі для ремонтних бригад, цигарки, наплічники і навіть планшети із завантаженими новими мапами – бо орієнтуватися у місцевості часто доводиться на старих ще мало не радянських картах. Усе це й чимало іншого постійно потрібно на передову, й чого на складі Логістичного центру в Тернополі практично немає. А ще військовим бракує уваги та спілкування, каже Христина Феціца, яка нещодавно супроводжувала допомогу у Маріупольському напрямку:
– Я віддаю їм якийсь позитив разом з пакунками, які їм доставляєм і також натомість ми отримуємо от свій позитив від спілкування з ними. Оскільки їм мабуть, мабуть дуже потрібне спілкування. Вони спілкуються з своїми дружинами, з своїми мамами, але крім того їм треба й інше якесь розуміння, вони часто розказують що не можуть зазвичай розказати своїм рідним те, що їм, що їх болить, що турбує, тому нам вони можуть розказати все.
Волонтерка розповідає, бійці на передовій натхненні й готові захищати Україну, але водночас не розуміють командування, яке забороняє їм стріляти у той час, коли насправді перемир’я на Сході немає.
