Знаний російський фізик Олександр Попов уперше продемонстрував загалу сеанс зв’язку 7 травня 1895 року. Через кілька десятиліть цю дату щороку почали святкувати як День радіо. У свою чергу, відомий шоумен Сергій Притула вирішив поділитися із читачами своїм "ефірним" досвідом на хвилі "Радіо Тернопіль".

Зі слів іменитого співбесідника, мріяти про роботу радіодіджея він почав іще з 1996-го. Мовляв, причиною цьому стала поява уже згаданої місцевої радіостанції.

- На 106.1 FM тоді в ефірі працювала дуже класна команда, серед яких був й Ігор Пелих, - пригадує Сергій Притула. - Така собі плеяда хороших тернопільський радіоведучих. Тоді їхні ефіри слухали "від" і "до". Я разом із ними прокидався та лягав спати.  Мріяв потрапити у когорту цих обраних.  І у 97-му році, коли мені було шістнадцять років, я прийшов познайомитися із цією радіостанцією, фанатом якої я був. Пелих зробив мені екскурсію, після чого стати учасником їхньої команди захотілося ще більше.

Наступного року, пройшовши прослуховування, Тернопільський Сірий таки потрапив на омріяну роботу. А на запитання кореспондента "20 хвилин" про те, які ж саме були його обов’язки, той відповів: "Мив посуд та витирав пилюку. Мені це дуже подобалось".

- Якщо серйозно, то я працював ведучим прямого ефіру, - продовжує він. - Тобто спілкувався зі слухачами, паралельно вмикаючи ту чи іншу музику.  Звісно, якщо можна такою сухою мовою передати тих сім років божевілля, які у мене були на "Радіо Тернопіль".

На початку кар’єри ведучим-початківцям варто готуватися до ефіру заздалегідь, вважає шоумен. Хоча й пояснює, що така праця вимагає постійної імпровізації.

- Для мене радіо – це приємні спогади про становлення своєї кар’єри. А ще - неабияка школа імпровізації, інтерв’ю тощо, - каже Сергій Притула. - Плюс, після радіо у мене залишилось дуже багато друзів.

Співбесідник також зізнався, що полюбляє три радіостанції, котрі принагідно вмикає. Пояснивши, що із цим вибором йому було легко визначитись, маючи власні вподобаннями й живучи у Києві.

Джерело: "20 хвилин"