Тернополянка Вероніка Дякович подарувала Папі Римському картину зруйнованого українського міста. Зробила це під час Міжнародного конгресу молодіжного душпастирства в Римі, який відбувався там впродовж трьох днів.

Про це представниця Національного українського молодіжного об’єднання розповіла Суспільному.

"Ця картина є образом того, як руйнуються наші життя"

"Мали нагоду подарувати Папі картину, намальовану чернігівським художником Володимиром Мироненком, який пережив окупацію, будинок якого зруйнований і бабуся якого померла під час окупації, бо не змогла пережити цей період. На картині намальоване зруйноване українське місто і посеред цього зруйнованого міста стоїть дитина. Ми розповідали Папі про те, що такий вигляд мають наші міста, наші життя, все руйнує Росія. Попросили Папу про підтримку в обміні наших полонених, просили сприяти обміну всіх українських полонених, а також говорили про те, що потрібно називати речі своїми іменами, називати зло на ім'я".

У складі української делегації також був заступник голови Патріаршої Комісії у справах молоді отець Роман Демуш.

"Ця картина є образом того, як руйнується молодість нашої молоді, як руйнуються наші життя, наша країна. Папа дуже часто у своїх зверненнях до молоді говорить про те, щоб молодь мріяла. На конгресі ми говорили про те, що не тільки мрії української молоді зруйновані, а й сни та спокій є зруйнованими. Українська молодь не те, що не може мріяти, вона не може спокійно спати. Сподіваємося, що ці зустрічі та наша присутність, наша адвокація України на міжнародній арені стануть важливим моментом для налагодження різних співпраць, які вже започаткувалися, які мають місце в контексті приготування до різних подій світового масштабу в католицькій церкві, зокрема низки зустрічей і терапевтичних, просвітницьких поїздок української молоді в каїни Європи. Що є дуже важливим для того, щоб сама молодь, приїжджаючи в Європу, зустрічаючись зі своїми європейськими друзями, могла розказувати правду про війну в Україні. Ми не жалілися, ми не нарікали, ми не плакали, але ми розказували про те, якою героїчною є наша молодь, яка ціною власного життя захищає життя інших. І це свідчення справжнього усвідомленого християнського життя, яке готове віддати своє з любові до своїх ближніх, своїх рідних. Ми говорили про те, що українська молодь захищає також ціною власного життя мир і спокій молоді Європи і всієї Європи".

"Розказали Папі про реалії війни в Україні"

Роман Демуш каже, мали можливість поспілкуватися з Папою.

"Говорили Папі про біль нашого народу, дякували йому за молитву і за те, що він пам’ятає у своїх проповідях, своїх промовах, а головне у своїх молитвах за український народ. І є чи не одним з небагатьох лідерів світового масштабу, який робить все можливе для того, щоб про війну в Україні говорили і не забували. Ми подякували Папі за підтримку не лише духовну, а й матеріальну. І мали нагоду розказати про реалії війни в Україні".

"Показали всьому світу уламок снаряду, який влучив у храм в Ірпені"

Роман Демуш також передав уламок снаряду, який влучив на подвірʼя храму УГКЦ в Ірпені, представникам організаційного комітету Світового дня молоді в Сеулі.

"Ми також показували молоді з усього світу та душпасторам, відповідальним за молодіжну роботу в різних країнах і різних церковних середовищах, уламки снарядів, які руйнують наші міста та села. Зокрема ми передали уламок снаряду, який впав на подвір’я нашого храму УГКЦ в місті Ірпінь, зруйнувавши нашу церкву, в організаційний комітет Південної Кореї, адже саме Південна Корея стане центром молодіжного життя в церкві впродовж наступних років. У каплиці організаційного комітету зберігатиметься цей видимий знак наших невидимих ран, невидимих ран нашої молоді. Делегація Південної Кореї дуже дякувала нам за наше свідчення і запевняла у своїй молитві, якою супроводжує весь український народ. Ці знаки солідарності були також від представників різних країн, з якими ми мали нагоду спілкуватися, зустрічатися і розказувати правду про реалії війни в Україні".

"Українська молодь є живою стіною між добром і злом, правдою та брехнею"

Міжнародний конгрес відбувався в Римі з 23 по 25 травня. Його тема — "Задля синодального душпастирства молоді: нові стилі та стратегії лідерства". Організатори конгресу — Дикастерія у справах мирян, сім’ї та захисту життя. Участь у конгресі взяли близько 300 делегатів з єпископських конференцій 110 країн світу.

"Цей конгрес представляли 2 делегації з України — одна з Римо-католицької церкви, а інша з Української греко-католицької церкви. Метою конгресу було підбити підсумки Світового дня молоді, який відбувся в Лісабоні в 2023 році, а також окреслити шлях підготовки до наступного Світового дня молоді, який відбудеться в Південній Кореї у 2027 році. Це подія, яка збирає мільйони молодих християн, католиків з усього світу в одному місці. Також ціллю цього Міжнародного конгресу було опрацювати напрямки молодіжного душпастирства в церкві в контексті відзначення 5-річчя постсинодального листа Папи Франциска "Христос Живий" (Christus vivit), а також організувати етапи підготовки до Ювілейного року молоді, який відбудеться в 2025 році. Зокрема цілий тиждень буде присвячений тому, щоб молодь усього світу змогла зустрітися тут, у Римі", — розповів отець Роман Демуш.

"Під час форуму в нас була можливість поспілкуватися з представниками та представницями з різних країн і різних континентів, розповісти їм про сучасні реалії України, про стан справ, про війну і те, як все відбувається насправді, який вигляд мають наші міста, який вигляд мають наші життя, тобто багато можливостей для того, щоб свідчити і розповідати про реальний стан справ з війно в Україні для делегацій з усього світу", — каже Вероніка Дякович.

"Присутність українських делегацій на такій міжнародній зустрічі є визначальною, адже крім опрацювання напрямків душпастирства молоді, з якою ми працюємо, ми мали можливість представляти Україну, українську молодь, говорити від імені українського народу. Говорили про біль, про рани, про тривоги, про війну в Україні, а також про українську молодь, яка ціною власного життя боронить молодь Європи, стоїть на обороні справедливості, є живою стіною між добром і злом, правдою та брехнею, світлом і темрявою", — говорить Роман Демуш.